Валентин Кудрицкий - Втомлені гори

Ось нас який чекає рай.
Не смій в багатого просить,
Це ніби в серце ніж встромить,
Оце тобі моя порада,
Як стать не хочеш супер рабом.
Чому б не дать людині крила,
Щоб та літала і ходила,
І щоб в житті не знала згину
Поки любитиме людину?
А якщо людям вчинить зло,
То щоб її завжди трясло!
13.5.2005 р.

НЕ ЗАВАЖАЙТЕ ЛЮДЯМ ЖИТЬ!
Кожен знає, що він хоче,
Знає, що йому робить,
Тільки дайте людям волю,
Не мішайте людям жить!
І тоді у магазинах
Буде м’ясо, хліб, ікра,
І тоді не будуть люди
Утікать за три моря.
13.1.1992 р.

КІТ У МАСЛІ
Скільки душ прострелених в потилицю
Шастає сьогодні в небесах,
А убивці, як коти у маслі,
Й досі ще жирують по містах.
Всім їм в нагороду лімузини
За значні заслуги, ордени,
Бо ж вони – то витязі держави,
Всі відбірні партії сини!
І за те, що вірно ті служили,
І сьогодні їм усі права,
А над тими кого ті "любили" –
Поросла давно густа трава...
15.8.1992 р.

ПОРА ПРОСИПАТИСЬ
Ну ніяк не розумію
Я народ свій, хоч убий!
Його дурять, роздягають,
Ну а він – немов німий.
І не бачить, і не чує,
І не хоче, й не чіпай...
А як є там щось у тебе,
Так чому мовчиш, давай!
Та яка ж війна ще треба,
Як навколо все горить?
Тут уже пора проснутись
І кидать горілку пить.
І спитать у слуг народних,
Типу Пашки чи паши:
– Скільки ж будуть ті бандити
Суд над бідними вершить?
Тут пора вже так спитати,
Щоб аж гори загули,
І щоб нами всі пишались
Так, як Грузією ми.
20.5.2004 р.

ХОЧЕШ МАТЬ АКРЕДИТИВ?
Хочеш мать акредитив?–
Поступай в кооператив.
9.8.1988 р.

МОТОР
Над полем все більше гримить і гримить,
Частіше й частіше мотор барахлить,
Я знаю, що скоро, хоч як бережись,
Заглохне навіки мотор той колись.
Не знаю, куди тоді зникне душа?
Й не вірю, що та полетить в небеса.
Бо той, хто прожив все життя на землі,
Навіщо йому десь зникать від рідні?
Ну, звісно, якщо все життя він проспав,
Чи в карти, у покер, в футбол проганяв,
То, звісно, й душа за м’ячем полетить,
А що на землі цій їй далі робить?
5.10.1992 р.

КАШАЛОТ
Я став сердитим й невблаганним.
Певно, мій близиться кінець,
І вже не лаю карооких –
Тих жіночок, що йдуть на герць.
Жінку зробили капіталом,
Не знаю: зло це чи добро?
І стала вже вона товаром...
Ого, як всім нам повезло!
То йшов війною на чекістів,
А зараз йду на кравчуків,
Які моє грабують місто,
Аби хтось першим не посмів.
Які державу розоряють
І поневолюють народ,
От вже до чого ми дожились,
Звідки цей монстр, цей кашалот?
А на Майдані стогнуть сурми,
Б’ють барабани, брязкіт, стук.
І всі кричать одноголосно:
– Нехай живе бандит-Кравчук.
8.10.1992 р.

ПОСТУПАЙ У ПАРТІЮ
Якщо, брате, хочеш красти –
То одне запам’ятай:
Не барись і не роздумуй –
Хутче в партію вступай.
– Що робить, щоб не судили?–
Знов питаю братію.
– Тільки ж ми тобі казали:
Поступай у партію!
8.1.1989 р.

НЕОБ’ЯВЛЕНА ВІЙНА
Який же треба ще терор,
Як світом править прокурор,
Якщо, куди не киньте оком, –
Одні гармати і окопи.
Скрізь по Планеті йде війна,
Хоч й не об’явлена вона.
І бідний бідного стріляє
Тому, що розуму не має.
Навіщо ж, йолопе, вбиваєш
Такого ж дурня, як і сам,
А в нього ж, як і в тебе, – дітки,
Хто ж право дав вбивати вам?
4.4.2004 р.

ДЕ РОСІЯ?
Я об’їздив весь Союз з кінця в кінець.
Де ж, скажіть мені, Росія врешті-решт?
Там – калмики, там – буряти, чуваші,
Там – якути, там – чеченці, українці, латиші;
Там – евенки, там – татари, там – мордва...
Де ж Росія? Хто підкаже, де вона?
Як же можна, так загарбавши весь світ,
Запевнять, що то – Росія, стільки літ!!!
Це по-їхньому звучить приблизно так:
То усе і є Росія – де хоч є один русак.
9.1.1994 р.

"ПРОРОК"
Пану Д. Корчинському
Ще такого розбійника,
Такого бандита
Світ не бачив, як Ющенко
І вся його свита.
За словами Корчинського,
В бідах українців
Винен Віктор, винна Юлька,
Тільки не корчинці.
Що б де тільки не відбулось –
Винна його свита,
Та коли ж назвеш ти, врешті,
Справжнього бандита?
Коли ж в тебе заговорить
Честь громадянина,
Щоб на тебе не тикали,
Мов на того... сина?
18.3.2004 р.

НАШ ГОРАЦІЙ
Пан Корчинський наш Горацій –
Майстер овацій і провокацій.
8.3.2004 р.

ТИМ, ЩО НА ОЛІМПІ
Кожен з них знає, що – негідник,
І люди знають, що він – рвач,
По-їхньому, він пан елітний,
Читать дальше