Валентин Кудрицкий - Втомлені гори

Дідок в Комуну торби ніс,
А тут іде Капіталізм.
–Що ти несеш? – в дідка питає
І хитро в очі зазирає.
–Несу усе своє життя
Із Небуття у Небуття.
–А можна глянуть хоч би оком,
Що в тебе в торбі, що йдеш боком?
І показав дідок під ніс –
Оте, що дав Соціалізм.
20.5.2003 р.

ЯКЩО ВИ ПРИ ВЛАДІ
У людей на хліб, на сало
Ні гроша немає,
Ну а Кучма, так як тиждень,
По світах гасає.
Світ, немов на недоумка,
Пальчиком показує,
Ну а він по лікоть руку:
– Ось вам всім! – показує.
17.1.2000 р.

ХТО МЕНІ ДОПОМОЖЕ?
Думав, що працюю на державу,
А воно насправді – на дермо,
На оте, що всіх нас обікрало
І до нитки всіх нас роздягло.
Завтра ось на пенсію піду я,
Хто мені з вас допоможе, хто?
Хто мені такую дасть зарплату,
Щоб було на хліб і на пальто?
Чи мені податися у Штати
Та чи мало там своїх старців?
Чи піти, щоб писк Павлу нам’яти,
Що залишив всіх нас без штанців?!
20.2.2000 р.

ПАВУК – ПАСТУХ
Все менше й менше зустрічаю
Своїх ровесників в селі,
І солов’ї не так співають,
Як це було у наші дні.
Не ті вже верби і тополі,
Не те Провалля вже і Здвиж,
І вже немає дроф у полі,
Як це було в ті дні колись.
От тільки каркають ворони
Й собаки виють цілу ніч,
І кожен тиждень нові дзвони,
Нові закони, нова річ.
Й не чуть пісень тих, що раніше,
А може просто я оглох?
Й те, що було колись колгоспне,
Пасе один павук-пастух.
І всі мовчать, як при Шевченку,
Тільки шепочуть ясени,
А на землі козацькій нашій –
З’явились вже нові пани.
22.9.2006 р.

ВІДЖИЛИЙ СВІТ
Снігом світ заметений, затрушений,
Чорні дні розгулюють в містах,
Бо життя бандитами спаплюжене
Тими, що гасають по світах.
Мати Божа, що ж ти наробила,
І кому довірила наш світ!?
Тим, що нашу Неньку розорили
Й наводнили криками сиріт.
Де ж ти є і чому не караєш
Тих, які шельмують мій народ?
Тих, що Україну обдирають,
Щоб собі напхати повний рот?
Де ж та кара, де ж та справедливість,
Про яку говорять стільки літ?
А пани на джипах роз’їжджають
І плюють на совість і сиріт.
9.12.1997р.

СОРОМНО ЗА ДЕРЖАВУ
Всі ми ніби залякані діти,
Так на нашій землі повелось,
Як до влади дорвуться бандити –
То усіх ми тоді боїмось.
А чому? Бо так всіх нас привчили.
Чи ж не маємо власних ідей,
Чи немає чим всім нам гордитись,
Чи не так, як всі, родим дітей?
Та хіба ж в нас не сонячне небо,
Чи простору не досить думкам?
Скільки ж можна уже плазувати,
І лизати гудзиці панам?
З нас уже навіть кури сміються,
Вся Європа над нами гуде,
І кивають в наш бік, мов, погляньте,–
Недороблений вуйко іде.
Вже й качки, як раніше, не крячуть,
Навіть коні – і ті не іржуть,
А пани, ніби пси, нахабніють,
Ну а бідні солому жують.
І по світу ідуть жебраками –
Тільки б хто їм подав на обід,
І сміється вже й небо над нами,
І невже це козацький наш рід?
4.12.1997 р.

ПОКИ ЗНІМУТЬ ШТАНИ
В нашій вільній Україні
Всі поринули у сни.
Висипайтесь, напивайтесь,
Поки знімуть і штани.
Хліб з держави повивозять,
Нам гуманітарище,
Те, що в Штатах і в Європі
Звалюють на звалище.
24.1.2003 р.

ЯКЩО ХОЧЕШ КРАСТИ
– Чому тобі красти можна,
А мені так ні?
– А тому, що я – партійний,–
Він сказав мені. –
А якщо ти красти хочеш,
То запам’ятай:
Не барись і не роздумуй –
Тут же в партію вступай.
Так було і вічно буде,
В цьому світі не вагайсь,
Бо держава для партійних,
А для бідних – БАМ і рай.
8.1.1989 р.

ВИНУВАТА СИТУАЦІЯ
Кравчук Л.М.
Розвалив Кравчук державу,
Всівсь на троні і сидить:
– Як нема вже комуністів,
То ж кого, скажіть, судить?
А як так,– сказав він далі,–
/ Тільки вслухайтесь в слова!/
Як немає комуністів,
То і винних вже нема.
Всіх людей довів до ручки
Під дзвінкі овації,
А тепер розводить руки:
– Винна ситуація.
11.10.1992 р.

КУДИ ВСЕ ДІВАЛОСЬ?
Народ, як проклятий трудивсь,
А ми котились вниз кудись.
Куди ж від нас все те дівалось,
Що нами в нас же вироблялось?
4.12.2004 р.

ЩОБ НЕ ДРІМАЛИ
Як же можна не радіти –
Стільки в світі перемін?!
Навіть ми, нарешті, маєм
Власний стяг і власний гімн.
В нас не стало рекетирів,
Це хіба вже не прогрес?
Навіть міліціонерів
Називаєм "пане мент".
Кожен день живемо краще,
Що вже там і говорить!
Хто що може – те і тягне,
Хто й не пив – той став вже пить.
З кожним днем живемо краще,
В животі у всіх бурлить,
Світом править, вибачайте,
Читать дальше