Валентин Кудрицкий - А листя падають...
Здесь есть возможность читать онлайн «Валентин Кудрицкий - А листя падають...» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2009, Издательство: Профі, Жанр: Поэзия, Юмористические стихи, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.
- Название:А листя падають...
- Автор:
- Издательство:Профі
- Жанр:
- Год:2009
- Город:Київ
- ISBN:нет данных
- Рейтинг книги:3 / 5. Голосов: 1
-
Избранное:Добавить в избранное
- Отзывы:
-
Ваша оценка:
А листя падають...: краткое содержание, описание и аннотация
Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «А листя падають...»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.
Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його /як і його землячку -/Лесю Українку/ на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.
Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям /і в першу чергу/ любові до найсвятішого на світі - до Жінки.
Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно - народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи.Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.
Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них - байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким прой дисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів. Історія багата на імена поетів, які не обійшли і цю грань творчості.
А тепер читачеві хочу сказати, що автор не професійний поет. Свого часу він закінчив будівельний технікум і все життя працював на будовах України, Сибіру. І часто після праці біля багаття читав свої вірші товаришам, які називали його "наш поет".
Життєвий досвід, зустрічі з поетами Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Сільвою Капутікян, Знайомство з Василем Симоненко, Станіславом Жуковським, Миколою Сингаївським та багатьма іншими допомогли йому сформувати власне світобачення, свою манеру письма, свій образний стиль. І хоча автор дав збірці назву з осінніми інтонаціями, душа його, як в юності молода, і струни серця знову чекають в образі дівчини красуню - весну. Хочеться побажати читачеві самому переконатись в щирості цих слів.
Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
А листя падають... — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком
Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «А листя падають...», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.
Интервал:
Закладка:
До болю без тебе сумую
І знаю: не будеш моя,
Однако, на тебе похожих
І кращих від тебе нема.
Від тебе одні лише муки,
І туга, і вічна журба,
І все-таки в серці моєму
Миліших від тебе нема.
Я знаю, що прийде розплата
І будуть кричать каяття,
Однако від тебе ніжніших
І кращих від тебе - нема.
19.10.1982 р.
ЖОВТЕНЬ В ЛІСІ
Жовтень в лісі кричав
Як тебе покохав,
Жовтень в лісі кричав
Як тебе цілував.
Жовтень листям жбурляв,
Ніби нас ревнував,
Жовтень листям жбурляв,
Щоб тебе не кохав.
Ну а я під той крик
Зводив щастю мости,
Щоб завжди, як тюльпан
Красувалася ти.
21.10.1982 р.
ЛЮБИ МЕНЕ!
-Не вір, якщо тобі хтось скаже
Що не приходь, бо він не жде,
Не вір, якщо тобі хтось скаже
Що він із іншою гуде.
Телефонуй мені як буду
Тобі казать, що не дзвони,
Біжи до мене, якщо буду
Тобі казати - що гони.
Люби мене, якщо я буду
Тобі казать, що не люблю,
Цілуй мене, якщо я буду
Тобі казать, що я спішу.
Цілуй мене як йдеш із дому,
А як прийшла, то - сядь і жди,
Довірся ти мені одному
І твій я буду назавжди.
15.1.1982 р.
ЧЕРВОНЕ ПОЧУТТЯ
Не знаю, спиш ти чи не спиш,
Коли по полю бродить вітер?
Не знаю, спиш ти чи не спиш,
Коли гуляє з полем літо?
Коли калинонька кричить,
Червоним полум'ям палає,
Коли червоним почуттям
Вона до себе нас гукає.
Не знаю, спиш ти чи не спиш,
Про що шепочуть зорі в небі,
Тільки в душі шумить комиш,
Мабуть комусь і плакать треба.
Тому мовчу я і кричу,
І не спішу шептать: кохаю,
Бо ти підеш і не прийдеш,
Бо вас...таких я добре знаю.
Тому й мене ти не питай:
Чи я люблю,чи я кохаю?
Нехай про це розкаже гай! -
З яким тебе я дожидаю.
21.10.1982 р.
СВОЯ РАДІСТЬ
Людей, немов мурашок в лісі
І кожна має щось своє:
Одна радіє, що багата
Інша, що в неї 'Волга' є.
Третій радіє, що є дача,
Четвертий, що в цеху щось вкрав,
А п'ятий , що спіткала вдача,
Бо він, мов, Леніна читав.
7.7.1981 р.
КОЛИ СПІВАВ ЖАЙВІР
Не день, а - казка. Сонце світить.
Співає жайвір в небесах.
Згадай, як рвали в лузі квіти
З яких іскрилася роса.
Ти посміхалась на все поле,
Співало небо і земля,
Що аж заслухались тополі,
Бо поруч був з тобою я.
Ти щебетала, як синичка,
Й, немов, дивилась в глиб душі,
Неначе в совість, в ті кринички,
Що посміхалися тобі.
Навколо ген а ні людини,
От тільки вітер пустував,
І ти наблизилась до мене,
А я дивився і мовчав.
Не цілував - була причина,
Хоч цього ждав я цілий вік,
А в лузі плакала калина,
Бо в тебе дітки й чоловік.
Й хоч серце рвалось обійняти,
Та розум мовив: зачекай,
Ішов би ти, браток, до хати
Й жінок заміжніх не чіпав.
Навіщо брати гріх на душу
І сиротить чужих дітей?..
А ти сміялась, як дзвіночок
І я наблизивсь до...грудей.
4.11.1980 р.
ЯКЩО КОХАЄШ
Якщо мене кохаєш, мила,
То не ховай ти почуття,
А вистав їх,немов вітрила
Щоб міг їх бачити щодня.
Бо якщо й справді жар фонтаном
Летить давно з твоїх грудей,
Тоді навіщо ж ти ховаєш,
Його від мене і людей?
23.12.1982 р.
ТІЛЬКИ ГУКНИ!
Дивлюсь й ловлю тебе очима
І їх не в силах відірвать,
Бо ти чаруєш, як калина,
В той час як кетяги горять.
Таку б як ти, прости за дерзість,
Тільки гукни - прийшов би вмить,
Щоб в тім гаю, де шепчуть верби,
Тебе під зорями любить...
І там під ясеном розлогим,
Що вишні в пазуху заліз,
Як би хотів твоїм стать Богом
І цілувать всю ніч до сліз.
І всі, забувши пересуди,
Що можуть щастю помішать,
До тебе в пазуху шугнути -
І там кохання пошукать...
Ми всі від роду - Донжуани,
Й про гріх в житті не нам судить,
Бо ми родились, щоб кохати,
Бо ми родились, щоб любить.
2.6.1981 р.
КИЇВСЬКА РУСЬ
До чого ж ти, Київ, чарівний,
Нема таких слів у житті -
Якими б я міг передати
Всю велич твоєї душі.
Каштани цвітуть гордовито,
А в ніжних гірляндах - свічках
Стоїть Володимир-Хреститель
На схилах святого Дніпра.
Та тільки куди не поглянеш -
Квітує на вулицях Русь.
О, краю мій рідний, земля плодовита,
Так чим же я й досі горжусь?
8.5.1967 р.
УКРАЇНІ
Я горжусь державою своєю
Що зуміла відстоять себе.
І на стяг пшенично - волошковий
Перенесла небо голубе.
Перенесла ниви неозорі
Жита, проса, запашних пшениць,
Над якими вічно шепчуть зорі
Посмішками наших молодиць.
4.4.1997 р.
КУВАЛА ЗОЗУЛЯ
Ще і зозуля не кувала
І не співали солов'ї,
Як ти 'люблю' мені сказала
І посміхнулася мені.
Читать дальше
Интервал:
Закладка:
Похожие книги на «А листя падають...»
Представляем Вашему вниманию похожие книги на «А листя падають...» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.
Обсуждение, отзывы о книге «А листя падають...» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.