Валентин Кудрицкий - А листя падають...
Здесь есть возможность читать онлайн «Валентин Кудрицкий - А листя падають...» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2009, Издательство: Профі, Жанр: Поэзия, Юмористические стихи, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.
- Название:А листя падають...
- Автор:
- Издательство:Профі
- Жанр:
- Год:2009
- Город:Київ
- ISBN:нет данных
- Рейтинг книги:3 / 5. Голосов: 1
-
Избранное:Добавить в избранное
- Отзывы:
-
Ваша оценка:
А листя падають...: краткое содержание, описание и аннотация
Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «А листя падають...»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.
Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його /як і його землячку -/Лесю Українку/ на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.
Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям /і в першу чергу/ любові до найсвятішого на світі - до Жінки.
Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно - народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи.Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.
Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них - байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким прой дисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів. Історія багата на імена поетів, які не обійшли і цю грань творчості.
А тепер читачеві хочу сказати, що автор не професійний поет. Свого часу він закінчив будівельний технікум і все життя працював на будовах України, Сибіру. І часто після праці біля багаття читав свої вірші товаришам, які називали його "наш поет".
Життєвий досвід, зустрічі з поетами Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Сільвою Капутікян, Знайомство з Василем Симоненко, Станіславом Жуковським, Миколою Сингаївським та багатьма іншими допомогли йому сформувати власне світобачення, свою манеру письма, свій образний стиль. І хоча автор дав збірці назву з осінніми інтонаціями, душа його, як в юності молода, і струни серця знову чекають в образі дівчини красуню - весну. Хочеться побажати читачеві самому переконатись в щирості цих слів.
Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
А листя падають... — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком
Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «А листя падають...», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.
Интервал:
Закладка:
Всього лише мить,
Тільки так, щоб тею миттю
Все життя міг жить.
Наділи, напий коханням,
В кров налий вина,
Щоб душа вогнями грала,
Як в садку весна.
Дай мені краси своєї,
Жару серця дай,
Дай мені чого нікому
Не давала. Дай!
25.2.1975 р.
ЯКЩО ДІВЧИНА ПОСМІХНУЛАСЬ
Якщо дівчина посміхнулась -
Значить в душі її весна,
Значить дитинство промайнуло,
Значить закохана вона.
Значить зустрів її вже Місяць
І там, де річенька тече,
Зірвав калиноньку у лузі
Й натер тій дівчині лице.
Аби вона вогнем палала
І як калинонька цвіла,
І вічно хлопців чарувала,
Усіх із нашого села.
23.2.1966 р.
НАОДИНЦІ З ДОЛЕЮ
Доле моя, доле,
З тисячі іксів,
Може тебе в полі
Місяць перестрів?
Посріблив волосся
І припудрив ніс,
І повів стежиною
В кучерявий ліс.
Заглядав у вічі він,
Ніби все питав:
-Хто ж тобі ці губоньки
І це личко дав?
І сказала доля
Тихо над Дніпром:
-Пролітали зорі
Над моїм вікном,
І коли заснула я -
То в солодкім сні
Впали ті рум'янами
На лице мені.
1.9.1978 р.
КОРОНА З ОРІОНА
До окації підсів
Лагідний бузочок,
І говорить їй: -пішли,
Миленька, в садочок.
Ти одягнешся в фату,
Я - в кафтан червоний
І гайнемо погулять
На весільних конях.
Гей ви коні! - з ніздрів жар,
Від копит жаринки,
Підніміть нас вище хмар,
Де з зірок сріблинки.
Хочу, щоб мою мадам
Ніжила корона,
Гей, ви коникі мої,
Мчіть до Оріона!
15.8.1981 р.
НЕ ВИНІТЬ ВИ БЕРІЗ!
Не виніть ви беріз
Як шепочеться ліс,
Не виніть ви беріз -
Що люблю їх до сліз.
Сивий іній упав -
Як тебе покохав,
Синій іній упав -
Як кохання пізнав.
Не виніть ви її,
Люди добрі, простіть,
Не виніть ви її
І мене не виніть.
Ходить, бродить журба,
Ходить, бродить, кричить,
Ходить, бродить журба,
Тільки серце мовчить.
Мабуть в тому життя,
Що його не збагнуть,
Мабуть в тому життя -
Як не знаєш, як буть.
Мабуть в тому життя -
Як твій розум бурлить,
Холи хочеться вам
Ще любить і любить.
21.10.1982 р.
ДЖЕРЕЛА ПРИСТРАСТІ
Передімною ти завжди,
Як цвіт над річкою калини,
Як швидкохідні поїзди,
Що мчать через поля й долини.
Як я давно засумував
За джерельцями пристрасті,
З яких я вічну ніжність брав,
Як молодість із вічності.
25.11.1982 р.
НЕ ЖУРИСЬ, БЕРІЗОНЬКО
Не журись, берізонько,
Ось прийде весна,
Задимиться хмарками
Без і бузина.
Запалає полум'ям
Груша лісова
І війне тим полум'ям
По полях, гаях.
Пустять мальви стріли,
Зацвіте будяк,
А в садку під вікнами
Запалає мак.
Засміється полум'ям
Золотий ріпак
І почне вибрикувать
Під ліском гопак.
Зіроньки-кульбаби -
Пишні і малі
З див поприсідають
Низько до землі.
Будуть шепотіти
Верби повногруді
І манить прохожих
Веснами дихнути.
Не журись, берізонько,
І не будь сумна,
Ще й до тебе прийде
Чарівна весна.
Будеш ще пишатися,
З квітами шептать,
Й грудоньками-вітами
Поле чарувать.
25.10.1982 р.
ЯКБИ Я ЗНАВ
Крізь всі перепони і труби
До тебе приїду, прорвусь,
Аби тільки знав, що кохаєш,
Аби тільки знав, що зійдусь.
Будь тричі в житті ти повія,
Будь тричі заміжня, чи так...
Бо ти моя радість і мрія,
Хоч знаю, що скажуть - чудак.
І хай з неба падають гори,
І Боги метають громи:
Пройду перед ними я гордо,
Щоб знав, що разом будем ми.
Хай люди що хочуть говорять:
Мені на їх плітки - начхать.
І самі високії гори
Не в змозі мені помішать.
За тебе, як звір перед смертю
Піду на таран на стрільця,
Аби доторкнутись до тебе,
Щоб славити разом Творця.
Крізь мідні труби і крізь дим
Прийду до тебе молодим,
Прийду, щоб радувать і жить,
Прийду, кохана, щоб любить!
5.1.1982 р.
Я ТЕБЕ БЕРІГ
Я тебе беріг для щастя,
Для кохання, для душі,
Я тебе беріг, як свято
В заметілі і дощі.
Я беріг тебе, як мрію,
Як святиню із святинь,
Я беріг, немов надію,
Як добро весільних скринь.
Я беріг тебе для себе,
Для майбутньої сім'ї -
Як найкращий витвір неба,
Як найкращий цвіт гаїв.
5.1.1982 р.
О, ДОЛЕ!
Ти у мене вкрала спокій
А мені дала любов,
Й з того часу, ніби злодій
Жить не можу без дібров.
О, моя ти доле люта,
Ну нащо така любов,
У якій одна отрута,
Що аж скручується кров?
Ну навіщо людям муки
Й безкінечна тріпотня?
Краще б вже вернула спокій,
А любов собі взяла.
30.10.1982 р.
ПЕРЕПОЛОХ У ЛІСІ
Наполохані берізки
Біля озера стоять,
Де веселі сироїжки,
Читать дальше
Интервал:
Закладка:
Похожие книги на «А листя падають...»
Представляем Вашему вниманию похожие книги на «А листя падають...» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.
Обсуждение, отзывы о книге «А листя падають...» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.