Валентин Кудрицкий - А листя падають...
Здесь есть возможность читать онлайн «Валентин Кудрицкий - А листя падають...» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2009, Издательство: Профі, Жанр: Поэзия, Юмористические стихи, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.
- Название:А листя падають...
- Автор:
- Издательство:Профі
- Жанр:
- Год:2009
- Город:Київ
- ISBN:нет данных
- Рейтинг книги:3 / 5. Голосов: 1
-
Избранное:Добавить в избранное
- Отзывы:
-
Ваша оценка:
А листя падають...: краткое содержание, описание и аннотация
Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «А листя падають...»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.
Народився автор на Житомирщині серед мальовничої природи, яка надихнула його /як і його землячку -/Лесю Українку/ на поетичний лад, глибоко зачепивши ще в юності струни душі.
Тому більшість його поезій присвячені найкращим людським почуттям /і в першу чергу/ любові до найсвятішого на світі - до Жінки.
Струни його серця дзвенять таким ліризмом, глибиною щирості і правди. Манера його письма наближається до пісенно - народної творчості, а тому його поезія самобутня, без нашарувань впливу ззовні. Хоча в деяких інколи чути знайомі інтонації, зустрічаються вже знайдені поетичні образи.Але це лише збагачує його твори, не перекриваючи його світосприйняття.
Поряд із ліричними творами автор пише гумористичні і сатиричні, в яких гостро відгукується на проблеми сьогодення. Серед них - байки, частівки, сатиричні куплети. І в них він яскраво демонструє майстерне володіння словом. Дістається в його гуморесках бюрократам, хапугам, ледарям і новоспеченим олігархам і всіляким прой дисвітам. В цій збірці є твори і з елементами еротики. Але автор в них не переступає межу дозволеного, дотримуючись моральних канонів. Історія багата на імена поетів, які не обійшли і цю грань творчості.
А тепер читачеві хочу сказати, що автор не професійний поет. Свого часу він закінчив будівельний технікум і все життя працював на будовах України, Сибіру. І часто після праці біля багаття читав свої вірші товаришам, які називали його "наш поет".
Життєвий досвід, зустрічі з поетами Павлом Тичиною, Володимиром Сосюрою, Сільвою Капутікян, Знайомство з Василем Симоненко, Станіславом Жуковським, Миколою Сингаївським та багатьма іншими допомогли йому сформувати власне світобачення, свою манеру письма, свій образний стиль. І хоча автор дав збірці назву з осінніми інтонаціями, душа його, як в юності молода, і струни серця знову чекають в образі дівчини красуню - весну. Хочеться побажати читачеві самому переконатись в щирості цих слів.
Заслужений діяч мистецтв України МИКОЛА МАЛІЧЕНКО
А листя падають... — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком
Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «А листя падають...», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.
Интервал:
Закладка:
І огризається зима,
Але весна іде гаями -
Весела, збуджена, як я.
І хоч сніги на осокорі
Веселим зайчиком горять,
Але сороки вже готові -
Щось важливіше розказать.
22.2.1984 р.
НАД СТАВКОМ
Останній раз над цим ставком
Я п'ю ранкову прохолоду,
І наблюдаю, як карась
В нім каламутить чисту воду.
Як гладять білими крильми
Веселі чайки сонце днями,
І як кидаються вони
Весь день у став за карасями.
10.9.1992 р.
ЗА ГОЛУБОЮ ДАЛИНОЮ
За голубою далиною -
Нові планети і світи,
О, якби я хотів з тобою
Туди поніжитись піти.
Зайти до зір, що шепчуть з полем,
До Сонця в гості завітать,
І від землян - небесним людям
Наше вітання передать.
І заодно на колісниці
Промчатись з Зевсом по хмарках,
І передати паляниці
Усім без винятку Богам.
Посидіть там в небесній ложі,
І поклонитися зіркам,
За те, що ті, як прийде вечір -
Всім посилають нам сангам*.'
28.10.1968 р.
НІЧЧЮ В СТЕПУ
Степ гомонить. А цеї миті
Дрімають зорі вдалені,
І щось із вечора до ранку
Вони нашіптують мені.
А Місяць в білому костюмі
Гуляє гордо в небесах,
І, ніби яхта в синім морі -
На всіх несеться парусах.
І де бере він стільки сили,
І де бере він стільки чар,
Що кожну нічку мчить щосили,
Щоб кинуть в душу всім нам жар?
21.10.1961 р.
*Сангам - любов
ЙДЕ ВЕСНА
Кажуть, люди, що у Київ
Мчить весна із Коломиї.
Над лісами, селами,
З квітами веселими.
Йде і озирається,
Мов вона ховається.
А як брови морщить -
З хмар злітає дощик.
Й там, де хмарка та пройде,
Все на дріжджах, мов росте.
ПРОЛІСОК
Виліз пролісок із снігу
Й показав Морозу фігу.
Котики, що зиму спали
Теж з кущів повизирали
І радіють ніби діти
Що наступить скоро літо.
3.3.1961 р.
НАЙБІЛЬША НАГОРОДА
Пахнуть липи в нашому садку
І горять ранковою росою,
Знаю я, що скрізь тебе знайду,
Навіть, щоб сховалась за горою.
Буду заглядати в ніч очей,
Ловлячи думок твоїх утому,
Тільки б стати вічним, як Кощей,
Ніжності хильнувши замість рому.
З вуст твоїх, неначе з джерельця
Буду пити вічну насолоду,
І ту мить хапати без кінця,-
Як найбільшу в світі нагороду.
30.6.1971 р.
ФОТО
Лежить на столі в мене фото,
Дивлюсь я на нього - вона
Ота, що завжди, ніби пісня,
Ота, що завжди, як весна.
Дивлюсь я на нього і з сумом
Пригадую вічно той час,
Як ми за селом під вербою
Кружляли під зорями вальс.
Як ти ледве-ледве на вухо,
Приблизивши ніжне чоло,
Шептала: не треба, не треба...
Не треба - щоб знало село.
Лежить на столі в мене фото,
Дивлюсь я на нього - вона
Ота, що завжди, ніби пісня,
Ота, що завжди, як весна.
14.10.1962 р.
КАЗКА В ЛОБОДІ
Можливо, це фото на ганку
Тобі нагадає той час,
Як ми під вербою до ранку
Кружляли під зорями вальс.
Можливо воно нагадає,
Як ми ще були молоді,
Як все - на що глянеш - співало,
І всьому раділи тоді.
Тоді моє серце очима
З'їдало тебе і твій стан,
І ти поглядала на мене
Як я перший раз на фонтан.
А зараз лежить твоє фото
Ось тут: на письмовім столі.
-Порви! - мені кажуть сусіди.
-Навіщо?- запитую в їх.
Нехай воно краще розкаже
Нам всім про літа молоді,
Як вірили ми ще у казки
Й душею були, як святі.
14.10.1962 р.
ТРИ ВЕРБИ
Під горою озеро,
Де гудуть вітри,
Три верби до озера
Підійшли з гори.
І під теплим сонечком,
Де віки мовчать -
Цілий день, мов кішечки
З вітром муркотять.
17.7.1984 р.
РЯТІВНИК
Спать не охота цеї ночі,
Думки по полю поповзли,
Згадав чомусь твої я очі,
Що синім небом проросли.
Згадав і думаю про роки,
Чи це пройшла вже юнь, чи ні?
Уже й про діток думать треба,
Але нема де жить мені.
Отож, хожу і байдикую
Сьогодні тут а завтра там,
Як Вася Шкляр жінок рятую...
Й де заночую - там і храм.
23.2.1961 р.
ЗАВІТНІ МРІЇ
Про любов пишуть всі
Та не все описали,
Й ще писатимуть всі про ті мрії.
Бо всі ті, хто кохав -
Чарів стільки взнавав,
Що ставав він і сам чародієм.
Бо любов, як весна -
Незрівнянна вона.
Хай хто скаже нам, звідки та сила?
І хто скаже мені,
Чом як стріну любов
То завжди вона ніжна, як мила.
26.6.1971 р.
ЗАЧАРУЙ МЕНЕ...
Дай мені краси своєї,
Жару серця дай,
Дай мені чого нікому
Не давала... дай!
Дай мені очей тривоги,
Пропусти в свій рай,
Подивись, як в нашім полі
Розкошує май.
Зачаруй мене, русалко,
Чи залоскочи,
Та не дай з журби померти,
Тільки не мовчи.
Читать дальше
Интервал:
Закладка:
Похожие книги на «А листя падають...»
Представляем Вашему вниманию похожие книги на «А листя падають...» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.
Обсуждение, отзывы о книге «А листя падають...» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.