Валентин Кудрицкий - Квітка кохання

Вишневим пелюсточком,
Побіг за ним я край села
До річки за гайочком.
А він сміється у воді
І вже на дні купається,
Хотів спіймати я його,
А він не зупиняється.
12.1.1979 р.

ЇЇ ПРИСТРАСТЬ
– Ну, звихнулась наша Ліда,
Десь знайшла старого діда.
– Та вона обніме й песа,
Аби був той на колесах.
10.1.1979 р.

СТРАШНИЙ ГРИЦЬ
Страх сусідці Гриць вселяв,
Що за донькою стріляв,
Бо уже з дівчаток Гриць
З всіх зробив він молодиць.
9.1.1979 р.

ВИНУВАТА КАПУСТА
Не дорікай даремно Усті,
Що дитинча знайшла в капусті.
Якщо не віриш ти Устині –
Посидь сама у капустині.
9.1.1979 р.

БЕЗГОЛОВА ЛЮБОВ
Коли її він полюбив,
Від щастя голову згубив,
А зараз ходить, ніби кляча,
Бо затягнулася «удача».
10.1.1979 р.

ЗЛОДІЙ І ТІЛО
Про те сказати всім хотіла,
Що він не злодій. Ліз до тіла.
А потім, як його прогнала,
За ним всю нічку сумувала.
9.1.1979 р.

ЗЛОДІЇ В ЗАКОНІ
Їхав піп на «Жигулях»
Просто по столиці,
А тут їде депутат
З тещею з крамниці.
І врізались лобом в лоб
Ті на перехресті,
Й зупинились, як козли
На вузенькй стежці.
Виліз піп із «Жигулів»
Й вимовив журливо:
– Бог нам дав, Бог і забрав.
І пішов по пиво.
Депутат же на це все
Гірко подивився:
– Як прийшла, так і пішла
Й теж перехрестився.
– Ну що ж, отче, наливай,
Вип’єм за удачу!
Ти живий і я живий,
Хоч тещі й не бачу.
– Та, здається, десь було
Й в мене по грамулі.
– Коли так, за упокій
Випиймо мамулі!
Й наливає той попу
Повну, ніби тату,
А той, звісно, і ковтнув
Й чарку – депутату.
Депутат чарчину взяв,
Став, як архітектор:
– А я вип’ю, ви пробачте,
Як прийде інспектор.
8.7.1976 р.

ІКРОМЕТАННЯ
Як ненька джинси не дістала,
Галина день «ікру метала»...
І стільки ненці наметала,
Що та ледь з голоду не впала.
9.1.1979 р.

ЩОБ НЕ НАДІРВАВСЯ
Позичила кума в куми
Два пуди пшениці,
І сказала: – Віддам тобі,
Як зійдуть суниці.
Минув місяць, ось і другий,
Кума не приносить,
Тоді перша свого сина
Посила до Фросі.
– Знаєш, де живе хрещена,
Ось бери дійницю,
І нехай тобі насипле
Повненьку пшениці.
А хрещена подивилась
На хлопця, як варта,
Фунтів три в відро сипнула.
– Решту – прийдеш завтра.
Цілий тиждень по три фунти
Кума віддавала,
Поки таки першу куму
За живе дістала.
– Чи ви, кумонько, смієтесь?–
Тій терпець урвався...
– Що ви, що ви? Я потроху,
Щоб… не надірвався.
6.7.1976 р.

ЦВЯХИ ЗАМІСТЬ КРІСЕЛ
Вийшов хлопець з кінозалу,
В очах – дві криниці,
Держить картуз позад себе
Нижче поясниці.
– Що з тобою? – мов на диво
Вклалася дівиця.
– Весь сеанс сидів на цвяхах,
Всі в дірках сідниці.
– Тож не будемо, мов в тіні,
Тут весь день стояти…
– То знімай свої бікіні,
Щоб дійти до хати..
1.7.1976 р.

ПОДАРУЙ МЕНІ ЛЮБОВ
Я ходжу по ніжність в поле,
За красою йду я в гай,
В небесах ловлю я волю,
А в садках – веселий май.
В Сонця силу позичаю,
А сміливість у вітрів,
То ж ні жодну не минаю,
Де б, яку я не зустрів.
От що робиться зі мною,
Як в душі заграє кров,
Тож іду я ще й до тебе,
І несу свою любов!
Ой, як хочеться кохати,
Ой, як хочеться кохать,
І всю силу, чарівниці,
Вам, як прийде ніч, роздать.
Бо любов, неначе птаха,
Що на місці топчеться,
Ой, як хочеться до вас,
Ой, як хочеться!
5.6.1976 р.

ЩО ДОРОЖЧЕ?
Що таке краса жіноча?
Це – коштовний камінь,
І хоч камінь він дорожчий,
Та душі не ранить.
23.5.1976 р.

ГОСПОДЬ ПЕРЕСТАРАВСЯ
Для ніг таких – й таку мордашку?
О, Боже, Боже, совість май,
Якщо вже дав таке натхнення,
То краще й ноги забирай!
9.6.1976 р.

РОЗСІЯНИЙ СКЛЕРОЗ
Як прийшла студентка іспит
До професора складать,
Той до неї:
– Ось питання,
Скажеш вірно – ставлю п’ять.
– Добре, – мовила студентка
І поправила штани.
– Визнач ти мою хворобу
І причину поясни.
Та на нього подивилась,
Що був білий, як мороз:
– У вас сахарна хвороба
І розсіяний склероз.
– Це ж чому? – Той аж підплигнув
Й зупинився, ніби гном.
– В вас розстібнута ширінка,
Й мухи в’ються табуном.
9.10.1976 р.

У ПАРАДНОМУ ПІДЇЗДІ
Зайшло двоє у під’їзд
Якось покохатися,
Бо на вулиці вогні,
Ніде і сховатися.
Хлопець мнеться, хоче дівку,
А сказать соромиться.
– Вимкни лампу, в рот візьму...–
Дівка хлопцю божиться.
Хтось підслухав їх розмову
І по всьому місту
Пішли чутки, мов, їдять
Читать дальше