Валентин Кудрицкий - Квітка кохання

– Я людина з виду мирна,
Як в небі сузір’я,
Та не дай Бог, хто зачепить –
Лишиться без пір’я!
14.12.1976 р.

ЦАП ВІДБУВАЙЛО
– Я панянка, я панянка,
Це моє припущення,
А тому завжди шукаю
Я козла відпущення.
14.12.1976 р.

ЗНАМЕНИТІСТЬ
– Я сьогодні знаменитість,
Всі на мене дивляться,
А як піду до Івана,
То не можу вирваться.
14.12.1976 р.

ЦІЛУВАТЬ СОРОМИТЬСЯ
– Мені Гриць сказать, що любить,
Все чомусь соромиться,
Бо на мене, як погляне,
Ніби з ним щось робиться.
14.12.1976 р.

ДОЗВОЛЬТЕ ПОЗНАЙОМИТИСЬ
Йде дівчина, як калина,
Як вербичка ломиться,
– Ой, дозвольте з вами, пані,
Просто познайомитися.
14.12.1976 р.

АЛІМЕНТИ
Я колись жінок любив
За п’янкі моменти,
Поки ті не подали
Всі на аліменти.
12.5.1976 р.

КОЛИ ЗУСТРІНЕТЕ ЛЮБОВ
– Як мене коханий стріне, –
Говорила Ліна, –
В нього руки в ліфчик лізуть,
В мене – між коліна.
11.5.1976 р.

ДУША СВІТИТЬСЯ
Як погляну я на фею,
То душа аж світиться.
От би з дівчинкою… тею
Ніченьку б поніжиться!
11.5.1976 р.

ГАРНА МАША
– Я дівчина надто гарна, –
Говорила Маша, –
Недаремно кожну ніч
То Грицько, то Саша.
13.5.1976 р.

НАША ДЕМОКРАТІЯ
– Ось і ми уже нарешті
Стали демократами,
Та скажи щось владі проти –
І любуйся гратами.
10.11.1976 р.

ПРАВДА І ГРАТИ
– Хто сказав, що в нас є правда,
Стали демократами?
А куди не подивись,
Правда вся – за гратами!
10.11.1976 р.

ВАЛІЗА
Кожен раз, як новий хлопець, –
Таня з себе лізе,
І на нього, ніби пава,
Суне, як валіза.
Обнімається в трамваї,
Ледве аж не скаче,
Що то серце у дівчини,
Як вогонь – гаряче.
А як вибере із нього
Силу і натхнення,
Тут же іншого шукає,
В кого є «варення».
А як витрусить у хлопця
Всі його кишені,
Ходить, як коза, й радіє
Вже… і за пельмені.
Отака вона, Танюша,
Всіх вона кохала,
Поки того, що хотіла,
Все таки… спіймала.
Тепер ходить в вендиспансер,
Сльози проливає,
От що, бачите, з такими
Хитрими буває.
6.5.1976 р.

В ОДНОМУ КОЛГОСПІ
Був страшний неурожай
В нашому колгоспі,
Недохват був для насіння
Десять тон картоплі!
З Бреста нам допомогли,
З дружньої країни,
І кортеж автомашин
Мчав до України.
Посадили ту картоплю
Від краю до краю,
І все поле красувалось
Від дібров до гаю.
Ось і сніг уже надворі.
В шефа я питаю:
– Чому бульбу не копають?
– Вказівок немає.
– Тож, як має все пропасти,
То роздай селянам!
І людям прибуток буде,
І начальству – шана.
І ніхто тоді не скаже,
Що ти – «фрукт іржавий».
Подивився поц державний
Й вуса поправляє:
– Як давати з половини –
Хай все пропадає!
Так картоплю й не зібрали,
А вверх звітували,
Що з гектару не по двісті,
А по п'ять зібрали.
А начальство, яке вище,
В комітет державний
Звітувало ще вищому:
– Рік неурожайний!
А обібрані селяни,
Орють дні і ночі,
А начальство тре мозолі
Об… цицьки жіночі.
23.11.1976 р.

ФІЛОСОФИ
Ідуть друзі по дорозі
Якраз після чаю,
І один одного тут же
Ніби розважають.
– Зараз, куме, кожна жінка
Вдає святу з себе,
Бо уже й сама не знає,
Кого й ще їй треба.
Ото, бачиш, іде киця
Що шарф поправляє,
І та також, убий мене,
Теж коханця має.
А та, горда, у бабеті
Що очі, як стріли,
То до кого ж, як гадаєш,
Так вона оділась?
А ота, що в міні юбці,
Що аж очі коле,
Тож для кого, ти думаєш,
Те відкрила горе?
– Тож, яка тоді коханця,
Ти скажи, не знає?
– Та не знає, у якої
Голови немає...
28.10.1976 р.

МАЮТЬ РАЦІЮ
Всі газети в нас кричать:
– Ми за інтеграцію:
З шефа – рублик, з мене – п’ять,
Вони мають рацію.
7.5.1976 р.

БАГАТІЄМО
З кожним днем і з кожним роком
Всі ми багатіємо:
Колись руб була цибуля,
Зараз про це мріємо.
7.5.1976 р.

ПРО МІЦНЕ, ПАСТУ І ДІЙСНІСТЬ
ГОРЛАСТУ.
– То за чим така в нас черга,
Що там так хапають?
– А то, бачте, хлопці крейду
На міцне міняють.
В магазині нема крейди,
Ні фарби, ні пасти,
Тож, як треба ремонт робить –
Мусять десь украсти.
10.11.1976 р.

У БОЛОТІ РОГОЗА
У болоті – рогоза,
В Києві – корзиночки,
Якщо чорні не прийдуть,
То прийдуть блондиночки.
14.12.1976 р.

МОЯ МИЛА ЗАХВОРІЛА
Моя мила всю ніч вила.
Поки взнав причину,
То вона мені родила
На печі дитину.
14.12.1976 р.

ПЛАНОВА МАКУЛАТУРА
– Ой, і пишуть же поети, –
Читать дальше