Валентин Кудрицкий - Квітка кохання

Як приведе додому?
Хіба, скажіть, то чоловік?
Та то ж невдала проза,
Як посміхається до жінки,
Немов коза до воза.
25.10.1988 р.

ПУСТА ФЕЯ
Які в тебе очі милі,
Та занадто вже пуста,
Краще зрить під хвіст кобилі,
Ніж в твої бридкі вуста.
2.9.1999 р.

ПРОГРЕС І БАБИ
Все життя провоював
З бабами Балда,
А сьогодні, вибачайте,
Він Герой Труда.
Має дачу, вертольота,
Має Мерседес,
А ще кажуть: там, де баби,
Там нема чудес.
6.9.1999 р.

УДАЄ ДІВЧИНКУ
Якось Гриць зустрів Максима
І питає дружбана:
– Як здоров’я, як робота,
Як сестричка, старина?
Чи ще й досі вчиться в вузі,
Чи отримала диплом?
Чи ще й досі строїть з себе
Як раніше, – громофон?
– Строїть, строїть, – брат сміється,
Й ось побачив Верочку.
– І що строїть?– Як й раніше
Строїть з себе дєвочку?
3.1.2003 р.

ПРОКИНСЬ, КОХАНА!
Серце кричить: – Прокинсь, кохана,
І не лякайся ти «банана»,
Поглянь, як виперсь він з штанів,
А в тебе ж ще нема синів.
26.5.1978 р.

ЧОМУ ДІВЧАТА ЛАЮТЬСЯ?
– Ви не знаєте, чому
Всі дівчата лаються?
– Бо всі хлопці онанізмом
Цілу ніч займаються.
19.9.2010 р.

ПЕРША ШЛЮБНА НІЧ
Перша шлюбна ніч. Мар’яна
Напилась. У дупель п’яна.
– Ну і як? – Її питаю?
– Хто кого… й сама не знаю.
25.10.2010 р.

ОЙ, ДУДУ!
Як женивсь Гриць на Марині,
То сказав він їй в хатині:
– Ти не бійсь, лягай й до дня
Насолоджуйся сповна.
А вона кричить: – Боюсь!
І тремтить, як чорногуз.
– Тьху, дурна, моя Марино,
Ти ж уже – моя дружина.
– Але що ти ранком скажеш,–
Й знов до нього – ду-ду-ду, –
Якщо я тобі раненько
Ще й трьох доньок приведу?
25.10.2010 р.

ЯК ЙДЕШ ГУЛЯТИ
Дивись, а то тебе вкрадуть,
Як будеш хлопцям довірятись,
Тож не «накачуй» ти так груди,
Як йдеш на вулицю гуляти.
18.8.2010 р.

ХОТІЛОЧКИ
Острівці кохання
В жінки, де не глянеш,
І, немов на чудо,
Я на їх дивлюсь,
Тут – пупок, тут – грудоньки,
Тут – веселе личенько,
Тут – її стегенця,
Ну а я – боюсь!
5.9.1999 р.

КУДИ ПРЕШСЯ, ДІДУ?
– Ой, куди ж бо ти, куди,
Діду, прешся?
Чом це ти уже за розум
Не берешся?
Подивився б ти гарненько
На ті лози,
Що як тільки піде дощик –
Ллються сльози.
– Мені жити залишилось –
Поки, поки,
А тому мені той СНІД
Вже до попи!
А якщо уже по правді
Вам казати,
То вже мною оте горе
Варт лякати.
– Ой, дивись, не фраєрнися,
СНІД – як вила,
Щоб твоя душа, бувало,
Не завила.
А дідочок до сестрички:
– Вмовлять марно,
Якщо правда, що та дівка
Дуже гарна.
То не зорі над Бердянськом
З неба світять,
То на діда, що з грошима,
Дівки мітять.
Бо, як кажуть в нас дівулі,
Що все знають,
Ті діди, що гроші мають,
То старими не бувають.
25.12.1990 р.

ЛИТВИНУ-ДЕПУТАТУ
Я не такий розумний, як Литвин,
І так як він, я говорить не вмію,
І хоч не пив таких, як він, я вин,
Зате людей жалів я і жалію.
19.9.2010 р.

ГРАМОТНА ФІГНЯ
Поетесі Галині Харчук
І дні, і ночі я не спала,
З пальця все віршики смоктала,
І стільки їх я насмоктала,
Що і сама горбата стала.
Ти вслухайсь в ті слова коряві,
У ті закручені, нудні,
Вони настільки кучеряві,
Що аж не віриться мені.
Чи хоч задумалась ти, сестро,
Для кого пишеш ці вірші?
Кому потрібні ті шедеври,
В яких ні думки, ні душі?
Не всіх поетів люди люблять,
І я також не всіх ціню,
Бо жаль мені отих щасливців,
Які читають ту фігню!
19.9.2010 р.

ВЕРБИЧКИ-ЧАРІВНИЧКИ
Стоять вербички-чарівнички,
Схиливши віти на плече,
А листя, в золото одіте,
Немов вогнем, мене пече.
18.9.2010 р.

БОЖИЙ ПОДАРУНОК
Ви, як завжди, чарівні і нарядні,
Що аж очей не можу відірвать,
Та як погляну я на ті наряди –
Не можу ні зігнутись, ані встать...
Бо сукні кращої від теї,
Яку вам Бог подарував,
То, якщо чесно вам признатись,
В житті я кращої не знав.
13.12.1988 р.

У ВОРЗЕЛІ НА КУРОРТІ
На курорті у бабусі,
Як автобус став,
Лікар: – Як відпочивалось?–
В бабці запитав.
Бабка ж тут категорично,
Вмить зробила міну:
– Не сподобався ніскільки
Ваш курорт в цю зміну.
– Може, вас в їдальні нашій
Кепсько годували?
– Слава Богу, кому мало
Тому добавляли.
– То, можливо, не возили
Кінофільми файні?
– Дуже вдячна, особливо,
За ті... сексуальні.
– Тож, чи в нас дерев у обмаль,
Чи не ті осики,
Чи ж дівчата не співали
В клубі під музики?
– І музики верещали
Під ті дикі крики,
Читать дальше