Валентин Кудрицкий - Квітка кохання

І кролі не заважають,
Й борода не коле,
Як мою цілує милу
Мій сусід Микола.
15.1.1995 р.

ПРО ЦИВІЛІЗАЦІЮ
Що таке цивілізація?
Пестициди й радіація.
А якщо сказать відкрито,
Це наука про корито.
Я не вірю і не хочу вірить
В те, що правди на землі нема
І що люди – найстрашніші звірі,
Особливо ті, що із Кремля.
Я не вірю і не хочу вірить,
Що немає правди на землі,
Бо ж навіщо музика і ліра,
І навіщо в світі ми тоді?
Я в цивілізацію не вірю,
Це наука хитра – про корчму,
Де йде бій за владу і корито.
То ж кому ми служимо, кому?
13.6.1978 р. – 18.10.2010 р.

ОЙ, ЦЯ ВЖЕ НІЧ
Ой, ця вже ніч!
Куди не глянеш –
Туман клубочиться в кущах,
А трохи далі від дороги
Дівки із хлопцями пищать.
Чому пищать?
Про те всі знають,
А от вдають, що ніби ні.
А хлопці менші підростають
І теж стають, немов півні.
20.10.1976 р.

ХТО СЕБЕ ПОВАЖАЄ
Той, хто людство поважає
Й цінить працю і себе,
Той грядки топтать не стане,
Де хоч що-небудь росте.
8.6.1978 р.

ЗАКОНСЕРВОВАНЕ СОНЦЕ
Зорепади впали на травицю
Золотом розшитих килимів,
Які сипле осінь-чарівниця
Із дерев, неначе з рукавів.
То не листя, то весняне Сонце
В них законсервоване лежить,
Що людей все літо чарувало,
А на зиму впало відпочить.
Я іду по тому сонцепаду
І ловлю ті сяйва золоті,
Що летять з дерев відпочивати,
Й падають у мене на путі.
І коли тумани срібнокрилі
На той килим ляжуть спочивать,
Якби я хотів свій коханій
Ті жаринки всі подарувать!
13.10.1976 р.

НАЩО МЕНІ ТВОЯ ХАТА?
Нащо мені твоя хата,
Твої компліменти?
Краще ти мене цілуй
І хапай моменти…
14.11.1976 р.

Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ
Я люблю тебе, коханий,
Так тебе люблю,
Що якщо й гонити будеш,
То від тебе не піду.
16.6.1976 р.

«РУСЬКИЙ»
Кацману-Лужкову
Як приїде Кацман в Крим –
Так і крутить, як налим:
То, мов, Крим є ніби руський,
То принижують, мов, руських,
Росіян зведе з хохлами,
Щоб ті здибались лобами,
Й буде все робить для того,
Щоб не стало з нас нікого.
Й поки з хлопців вийде хміль,
Сам втече у Ізраїль.
А як звільняться оселі –
Всі євреями заселять.
Так що, биймось з москалями,
Ну а ті хай нас товчуть!
Слава Кацману-Лужкову
Нумо, хлопці, всі у путь!
Так було і так щодня
Йде у наступ жидовня.
То ж дивіться, розум майте,
І жидам не довіряйте.
П.С.
Не злом вирішують всі справи,
А по-людському, за столом,
Бо що було б, якби всі люди
Усе рішали батогом?
А світ – єдиний, неподільний,
І це усім потрібно знать.
Чи в Крим когось ми не пускали,
Як гроші ніде вам дівать?
А Крим й без нас вже поділили,
Що й нам там нічого робить,
Отож і нічого щосили,
Що ми такі-сякі трубить.
А жіночок усім там хватить,
Було б у вас там чим стрілять...
Отож, чи варт один одному
За «росіян» хребти ламать?
16.9.2008 р.

КОЛИ Я ДОНЕЧКИ НЕ БАЧУ
Як довго донечки не бачу,
В душі щось діється моїй,
І кожна дівчинка русява
Мені нагадує її.
І хочеться її догнати,
На руки взяти, обійнять,
Їй щічки, носик цілувати,
І щось їй лагідне сказать.
Як хочеться завжди буть поруч
І щось із нею говорить,
Бо забувається все горе,
Коли до мене прибіжить.
14.6.1976 р.

КОЛИ ДИВЛЮСЬ НА ОРДЕНИ
Коли дивлюсь на ордени
Й на ті зірки, на ті медалі,
Що носять доблесні сини,
Я б їх гонив, як псів, щодалі.
Й мені їм хочеться сказать,
Що ви – розбійники завидні,
Ваші зірки – то мозолі,
А ордени – то наші злидні.
Тому й блищать вони слізьми,
Тому вони такі пекучі,
Немов кроваві мозолі
І до крові протерті пучки.
То де ж ваш сором, скромність де?
Де те святе, чому нас вчили?
Невже не чуєш, як гуде
Народ, з якого тягнеш жили.
16.6.1976 р.

ЩОБ СМІЯВСЯ ГАЙ
Щоб була любов між нами
І завжди веселий гай,
Ти наповни гай піснями
Й разом з іншими співай!
18.11.1988 р.

ЧОРНОБИЛЬ
Ой, не війте, вітри, ви із України,
Де одні нещастя, де одні руїни,
Де в страшенних муках, в писаночках-хатах
Помирає наша Україна-мати.
Щоб того не бачить і того не чути
Як на Україні в нас реве ревучий,
Щоб того не бачити і того не чути,
Як притихли гори і Дніпровські кручі.
Як по Україні стогін покотився
І в безмежне горе він перетворився.
Де пройшовсь не турок і не орди хана
Дикого Чингіса, злого Тамерлана,
А пройшлись, мов орди, хлопці-комуністи,
Що тепер вкраїнцям ні пройти, ні сісти.
Землю всю загадили, заразили ліс,
Читать дальше