Юрій Голик - Нескінченність не для слабаків. Книга про менеджерів, які хакнули систему держуправління

Перший місяць роботи нашої Команди в держуправлінні в Запоріжжі й потім ще кілька місяців у Дніпропетровській ОДА нам усім здавалося, що ми якісь неповноцінні, що робимо все не так. Ось, мовляв, в облдержадміністраціях усі такі державні мужі, напевно, вони мають якісь особливі знання, яких немає у нас. Але виявилося, що це зовсім не так.

Перші наші місяці роботи в Дніпропетровській ОДА можна охарактеризувати фразою, придуманою Андрієм, яку ми написали у бліндажі в створеному нами Музеї Громадянського Подвигу – Музеї АТО – у Дніпрі: «Боятися немає сенсу».

І ця фраза – один з трьох пунктів, що пояснюють, як у нас вийшло взагалі й зокрема – хакнути систему, за влучним висловом Іллі Кенігштейна.

Потрапляючи до такого держоргану, як ОДА, дивлячись на ці стіни, фізично відчуваєш, що опинився у такому собі сакральному місці, де все завжди відбувається за раз і назавжди заведеним сценарієм, відхилення від якого караються розстрілом на місці.

Саме такі відчуття частково переживали всі ми попервах в ОДА.

Тому, розбираючи будь-який процес, проєкт чи процедуру, ми постійно всіх запитували: «Чому саме так?» Нам, звісно ж, відповідали: «Тому що так було завжди», «так потрібно», «так заведено», «так має бути згідно з постановою Кабміну № 856» і т. д.

Але насправді це – повна херня. Є два підходи: заборонено все, що явно не дозволено; і дозволено все, що явно не заборонено чотири рази.

Нам пощастило. Резніченко завжди дотримувався другого принципу. Тому, переїжджаючи з Дніпра до Києва, усі те- пер запитують: «А де тут у вас iGov?» (портал державних послуг).

У Дніпропетровській ОДА досі не було творчих вечорів Gorky Look і Павла Паштета Белянського? Концертів Соні Сотник і Олексія Горбунова? Чому? Тому що це ОДА?! Чудово, тепер будуть. Безкоштовно і для всіх. Ніхто ніколи в Україні не від’єднував по три міста за півроку від центрального опалення і «Нафтогазу» й не переводив на опалення альтернативне? Дарма! Переводимо просто зараз! (До речі, цей перехід дав змогу області за п’ять років заощадити 1 млрд грн.) Неможливо усіх перевести на онлайн-систему держзакупівель ProZorro? Гаразд, хіба так уже й неможливо? І т. д.

Ми ніколи не боялися робити на держслужбі те, що до нас не робив ніхто, і постійно перевіряти її на «слабо». До нас цього ніхто не робив, тому що боявся, а не тому, що за це розстрілюють на місці. Не бійтеся – це безглуздо.

Нам щастило і щастить на людей. Напевно, тому, що в нас ні в кому не вбивають дух ініціативи, здорового авантюризму й піратства в хорошому розумінні цього слова. Не примушують мислити і діяти за шаблонами, ходити строєм і терпіти образи. Навпаки, усе більш демократично, з одного боку, але жорстко заточено на кінцевий, досяжний і вимірний у часі результат.

Плюс діє сувора заборона на обман і приховування будь-якої інформації. Є проблема – скажи, разом помізкуємо, як її розв’язати. Про успіхи можеш не розповідати – це просто твоя робота.

Резніченкові притаманне якесь ірраціональне вміння формувати успішні команди. Я бачив такий фокус у його виконанні вже кілька разів. Різні люди. Різні темпераменти. Різні цілі. Як завжди, хтось – ніби як – чийсь ставленик, когось – раніше призначили за партійною квотою або за дзвінком зі столиці і т. д. Але 3–4 місяці пояснення правил гри, постійне і незмінне Валентинове прагнення керуватися здоровим глуздом, відсутність необхідності йти на поступки перед совістю – і всі починають активно працювати в одному напрямі.

Плюс у нас існує негласна заборона на слово «ні» у відповідь на будь-яку ідею. У 100 % випадків у нас ви почуєте «гаразд, готуй покроковий план з датами і вперед» або «ок, обговорімо нюанси».

Не буває збиткових держпідприємств, буває бездарне управління

А успішні кейси управління держпідприємствами існують.

ДП «Дніпро – Західний Донбас», або ДЗД. Водопостачальне підприємство для кількох водоканалів – Першотравенськ, Тернівка, Павлоград, Синельникове – і для всіх шахт «Павлоградвугілля». Одне з трьох подібних підприємств у Дніпропетровській області. Найменше з погляду обороту, але тому й найскладніше. Хронічно збиткове раніше.

Два роки тому ми змінили там директора, замість «міцного господарника» з мозолястими руками призначили менеджера з досвідом роботи в суміжній сфері й поставили йому завдання: боргів бути не повинно, підприємство має розвиватися за рахунок власних коштів або за кошти європейських кредитів та/або донорів.