В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

Приклад другий:Вироком місцевого суду від 29.06.2005 р. Д. було засуджено за ч. 1 ст. 175 КК на 2 роки виправних робіт з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 1 рік. На підставі п. “г” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. Д. звільнено від основного і додаткового покарання. Верховний Суд України ухвалою від 26.12.2006 р. вирок суду скасував і відзначив, що вимогами ст. 6 цього Закону передбачено звільнення від кримінальної відповідальності в порядку і на умовах, визначених цим законом, осіб, які підпадають під дію статті 1 цього закону, кримінальні справи щодо яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, або розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання чинності цим законом. Як видно із матеріалів справи Д. подав письмову заяву від 29.06.2005 р. про закриття справи щодо нього на підставі акта амністії та в судовому засіданні просив застосувати до нього цей закон. Суд не дотримався зазначених вимог Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. і розглядаючи справу щодо Д., не зважаючи на його заяви про застосування до нього амністії, не звільнив його від кримінальної відповідальності і не закрив провадження у справі, а навпаки, постановив вирок і звільнив того від [107] www.nau.kieu.ua № 5-6443км06, 26.12.2006, Ухвала, Верховний Суд України. .

Приклад третій:Вироком місцевого суду від 27.03.2008 р. Г. було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р. Г. звільнено від основного і додаткового покарання. В апеляційному порядку справа не розглядалась. Верховний Суд України 27.03.2008 р. вирок суду скасував і відзначив, що відповідно до ст. 6 цього Закону особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання цим Законом чинності, звільняються від кримінальної відповідальності. Як вбачається із матеріалів справи Г. має на утриманні неповнолітню дитину, вчинив злочин з необережності за яким законом передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше 10 років, повністю признав вину в інкримінованому йому злочині та заявив суду усне клопотання про застосування до нього амністії. Разом з тим суд, в порушення ст. 6 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р., звільнив Г. від призначеного основного і додаткового покарань, що є неправильним застосуванням кримінального закону [108] www.nau.kieu.ua № 5-428км08, 27.03.2008, Ухвала, Верховний Суд України. .

Приклад четвертий:Постановою місцевого суду від 11.06.2007 р. К. на підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р. звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, а справу щодо нього провадженням закрито. В касаційній скарзі потерпіла М. просить скасувати постанову суду про закриття справи. Верховний Суд України ухвалою від 27.03.2008 р. скаргу не задовольнив і відзначив, що відповідно до ст. 6 цього Закону особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання цим Законом чинності, звільняються від кримінальної відповідальності. Як вбачається із матеріалів справи К. має на утриманні неповнолітню дитину, вчинив злочин з необережності за яким законом передбачено покарання від 3 до 8 років позбавлення волі. Як убачається з матеріалів справи К. має двох неповнолітніх дітей і не заперечував проти застосування до нього амністії. Суд, діючи згідно з цими вимогами закону розглянув справу та обґрунтовано ухвалив постанову про звільнення від кримінальної відповідальності К. на підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р. [109] www.nau.kieu.ua № 5-976км08, 27.03.2008, Ухвала, Верховний Суд України. .

Приклад п’ятий:Постановою місцевого суду від 27.04.2006 р. М. на підставі п. “а” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК, а справу щодо нього провадженням закрито. Верховний Суд України ухвалою скаргу представника потерпілого не задовольнив і відзначив, що відповідно до ст. 6 цього Закону особи, які підпадають під дію ст. 1 цього Закону звільняються від кримінальної відповідальності, якщо кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчиненні до набрання цим Законом чинності і такі особи відповідно до ст. 9 цього Закону дали свою згоду суду про застосування до них амністії. Згідно з матеріалами справи, М. на момент вчинення злочину був неповнолітнім. Кримінальна справа стосовно нього перебувала у провадженні суду і не була розглянута. У підготовчій частині судового засідання після роз’яснення йому прав, М. заявив клопотання про застосування до нього акту амністії. За таких обставин, суд правильно на підставі п. “а” ст. 1, ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. звільнив підсудного М. від кримінальної відповідальності і закрив кримінальну справу щодо нього. Що стосується тверджень у касаційній скарзі про те, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КПК, якщо обставини про застосування амністії виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця, постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від покарання, є безпідставними. Оскільки у кожному випадку, який підпадає під дію ст. 6 Закону «Про амністію», суд повинен звільнити особу від кримінальної відповідальності, незалежно від того, чи надійшла справа в суд з поданням відповідного органу дізнання або слідства, чи підстави для застосування амністії виявлені в стадії судового розгляду.У цій ситуації положення Закону «Про амністію» мають пріоритет перед ч. 2 ст. 6 КПК, оскільки цей Закон передбачає спеціальний порядок застосування амністії і прийнятий пізніше у часі [110] www.nau.kieu.ua № 5-3002км07, 10.07.2007, Ухвала, Верховний Суд України. .