В. Білоконев - Застосування амністії в Україні (судова практика). Науково-методичний посібник

Заради об’єктивності слід відзначити, що у Верховного Суду України по цьому питанню є і інша точка зору.

Приклад перший:Постановою місцевого суду від 23.06.2000 р. кримінальну справу щодо Г., який обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 98, 167 ч. 2 КК 1960 р. закрито на підставі п. 4 ст. 6 КПК та Закону України “Про амністію” від 11 травня 2000 р. Верховний Суд України ухвалою від 5.06.2001 р. постанову суду скасував і відзначив, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КПК, якщо обставини, зазначені в п. 4 цієї статті (зокрема, наявність акта амністії), виявляються в стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок зі звільненням засудженого від покарання. Із протоколу судового засідання вбачається, що Г. визнав себе винним під кінець судового слідства і дав згоду на застосування щодо нього акту амністії. Таким чином, обставина, що виключає провадження в кримінальній справі щодо Г. (наявність акта амністії), виявилася в стадії судового розгляду, тому постанова про закриття справи на підставі п. 4 ст. 6 КПК не відповідає вимогам ч. 2 ст. 6 та 282 КПК і є незаконною [111] Рішення Верховного Суду України. – 2002. – С. 119 – 120. .

Приклад другий:Постановою місцевого суду від 05.07.2005 р. кримінальну справу щодо Б., який обвинувачувався у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 156 ч. 1, 301 ч. 2 КК закрито на підставі ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування постанови суду у зв’язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону. Верховний Суд України ухвалою від 02.11.2006 р. постанову суду скасував і відзначив, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 6 КПК при виявленні обставин, зазначених у п. п. 1, 2 та 4 ст. 6 КПК на стадії судового розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і у випадках, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 6 КПК постановляє виправдувальний вирок, а у випадках, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК – обвинувальний вирок із звільненням засудженого від покарання. постановляє обвинувальний вирок зі звільненням засудженого від покарання. Крім того, при винесенні постанови про закриття кримінальної справи щодо Б. суд порушив порядок закриття кримінальної справи, передбачений ст. 282 КПК, згідно з якою суд позбавлений можливості закривати кримінальну справу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 6 КПК [112] www.nau.kieu.ua № 5-4944км06, 02.11.2006, Ухвала, Верховний Суд України. .

Враховуючи вищевказане, ми пропонуємо суддям не керуватися ч. 2 ст. 6 та 282 КПК при розгляді питання про застосування амністії, коли підстави та умови звільнення особи від кримінальної відповідальності виявляться в стадії судового розгляду.

В судовій практиці виникли питання, які судові рішення треба постановляти, якщо по кримінальній справі обвинувачуються декілька осіб, але амністія поширюється не на всіх?

На нашу думку, суд повинен одночасно постановляти вирок відносно осіб, на яких не поширюється дія закону про амністію та постанову суду, якою звільняти осіб, на яких поширюється акт амністії, від кримінальної відповідальності та закривати справу відносно них.

Приклад перший:Вироком районного суду від 26.07.2005 р. В. був засуджений за ст.ст. 157 ч. 2, 158 ч. 3 і 364 ч. 1 КК на 5 років позбавлення волі. Постановою того ж суду від 26.07.2005 р. А., К., Н. та Р. були звільненні від кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 2 ст. 158 КК на підставі п. “б” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постанови суду щодо А., К., Н. та Р., оскільки суд повинен був видалитися до нарадчої кімнати для постановлення вироку. Про те, суд виніс постанову, якою звільнив від кримінальної відповідальності зазначених осіб. Верховний Суд України відзначив, як вбачається із змісту ст. 6 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 р. цим Законом звільняються від кримінальної відповідальності особи, які підпадають під дію ст. 1 Закону, кримінальні справи щодо яких не розглянуті судами а також розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили. Оскільки зазначена норма закону звільняє від кримінальної відповідальності, а не від покарання, тому суд обґрунтовано виніс постанову щодо А., К., Н. та Р. про звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв’язку з амністією [113] www.nau.kieu.ua № 5-6294км07, 05.04.2007, Ухвала, Верховний Суд України. .

Приклад другий:Вироком місцевого суду від 25.06.2007 р. Л. була засуджена за ст. ст. 358 ч. 3, 15 ч. 3 – 190 ч. 2 КК до штрафу в розмірі 850 грн., Ж. була засуджена за ст.ст. 358 ч. 2, 27 ч.5, 15 ч. 3 – 190 ч. 2 КК до штрафу в розмірі 850 грн., а С. був засуджений за ст.ст. 366 ч. 1, 27 ч.5, 15 ч. 3 – 190 ч. 2 КК до штрафу в розмірі 850 грн. На підставі п. “г” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 19 квітня 2007 р. С. та Ж. від призначеного покарання були звільнені. [114] Архів Бердянсьского міськрайсуду Запорізької області. – 2007. – справа № 351. .