Олександр Кіхно - Творчість Олеся Бердника в європейському культурному контексті

Людину яка вміє так бачити і так описувати світ Царства Небесного в релігійних суспільствах нарекли б пророком або б віщим поетом — обранцем Божим. Цей поетично-художній стиль нагадує стиль таких титанів світової літератури як Мільтон, Данте, Гомер або біблійні пророки. В культурах, чий золотий вік духовності позаду, але які зберегли ще частково духовну і інтелектуальну національну еліту, автора такого рівня як Олесь Бердник перевидавали б кожний рік стотисячними тиражами і створювали б товариства і інститути по вивченню якщо не духовної, так творчої спадщини. Таке ставлення до Гете і Вагнера в Німеччині, до Даниїла Андрєєва і Толстого в Росії, їх вже погано розуміють, їхній рівень зависокий для сучасної повсякденності, але усвідомлюють, що престиж нації вимагає ушановувати такого Генія, пошана до нього підніме й інших національних митців і творців, саме пошанування і рекламування такого творця піднімає рейтинг країни в світі і національної культури серед культур. Україна, звичайно, втратила свою і духовну і, в основному, інтелектуальну еліту в 20-му столітті, тому Олесь Бердник залишається поки що поза діапазоном сприйняття сучасного українства. Письменник чий «Зоряний Корсар»перекладався на 26 мов світу, чию творчість високо цінували інші великі письменники 20-го століття — Іван Єфремов і Ричард Бах, чиї романи виходили раніше стотисячними тиражами й швидко розкуповувалися, чий сумарний тираж сягає далеко за мільйон примірників тільки українською мовою зараз не дуже помітний серед «бурхливого» українського видавничого процесу. Ім’я, яке зробило б честь будь-якій великій, європейській літературі відсутнє навіть в шкільних хрестоматіях, які зараз заповнені сотнями імен навіть тих, хто ледве вмів тримати літературне перо.

Микола Бердяєв, великий земляк і майже однофамілець Олеся Бердника писав, порівнюючи Геніальність і талановитість «В таланті є помірність і розмірність. В Геніальності — завжди безмірність. Природа Геніальності завжди революційна. Талант діє в середині культури з її «науками і мистецтвами», Геніальність діє в кінцях і початках і не відає граней». Згадаємо як закидали Моцартові розумні посередності в Форманівському «Амадеусі» — «в вашій музиці занадто багато нот». Найбільш проникливі твори про Геніальність написали, на мою думку, філософи Вейнінгер і Бердяєв, обидва вважали що Геній характеризується універсальною апперцепцією — універсальним сприйняттям речей. Ця риса, в повній мірі притаманна Олесю Берднику, проявилась в другому періоді творчості письменника — періоді від «Дітей Безмежжя»до «Зоряного Корсара», періоді, коли творилися романи вже історичного жанру і дитяча література. Це і роман про Атлантиду — «Подвиг Вайвасвати»і про Піфагора «Покривало Ізіди»і про Гіпатію — «Прометей»або «Лабіринт Мінотавра». Герої цих романів — атлантичні маги і маги з легендарного острова Швета-Двипа, єгипетські жерці і Гаутама Будда, гностики і перші християни, індійські магараджі і середземноморські пірати. Все більше звертається Олесь Бердник до проблематики слов’янської міфології, змальовує образи і південнослов’янських дивів і богів Рода, Лади, Злагоди, Дажбога, хортицьких рицарів раннього середньовіччя і запорозьких характерників.

Світ творчості Бердника цього часу це світ казки, міфу, легенди, в його романах діють чарівні речі — чудодійний келих невмирущості, всевидюще око, чарівний Чорний Папірус. Поглиблюються й філософські рефлектування автора. Двом моїм знайомим в юності трапилися романи Олеся Бердника, саме після читання їх вони зацікавилися філософію і вирішили стати філософами. Зараз одна ця моя знайома написала докторську дисертацію з філософії, а друга кандидатську.

Як вище відмічалося Прометей — це той, хто передбачає, дивиться вперед, але Прометей — це і той, хто розіп’ятий на скелі, подібно до Христа, страждає заради допомоги людству. «У долі Геніальності є святість жертовності, якої немає у долі таланта» — писав Бердяєв. Олесю Берднику довелося ще раз піднятися на Голгофу. Книга «Подвиг Вайвасвати»і особливо «Зоряний Корсар»розлютували КДБ, ЦК компартії та керовані ними держструктури. Олесь Бердник разом з Миколою Руденком організували Українську Гельсінську Групу, після арешту Руденка саме Бердник якийсь час очолював її. В своєму есе «Свята Україна»Олесь Бердник писав про Україну, запорукою вічності якої буде сам Христос, бо це він приніс на Планету вість про Духовне Братство всіх Народів та Племен Землі й Всесвіту.