Андрей Паламар - That's all

Ти закрила ноутбук, хлопнувши кришкою і повернувши мене на повітря, повертаєш голову до мене, я цілую твою щоку, покриту милими рідкими веснянками, а мої руки повільно кладуться на твої стегна, я не поспішаю, бо знаю, що поки ти — моя і надовго, тому можна й самому віддатися тобі повністю, забувши про те, що ти насправді не існуєш…

Твоє обличчя ще більш повертається до мене і на цей раз мої губи зустрічаються із твоїми гарячими вустами, які, здається, втягнули в себе всю яскравість, сухість і жар сонця, ми разом танемо, а ти повільно повертаєшся повністю своїм тілом до мене. Мої руки вже кладуться на твою талію, а потім притискають тебе до мого тіла. Мої губи, щоб трішки остинути від жару твоїх опускаються нижче, до шиї, ямочки під нею, ти знову відкидаєш голову, обіймаючи мене за шию, а я чую, як твої ніздрі глибоко втягують повітря. Я опускаюся далі, поки не натрапляю на твої маленькі груди. Спершу я просто вожу навколо них своїм носом, а потім цілую їх через кофтинку, ти не витримуєш і сама знімаєш її із себе.