Закоханість може викликати різноманітні стрімкі перепади настрою, від веселощів, коли повертається кохання, до тривожності, відчаю чи навіть люті, коли пристрасть ігнорують або відкидають. Як стверджував швейцарський письменник Анрі-Фредерік Ам’єль, «що більше людина кохає, то більше страждає».
Таміли, народ Південної Індії, навіть мають слово, що позначає цей хворобливий стан. Такі любовні страждання називають маяккам , що перекладається як «інтоксикація, запаморочення, марення».
Мене не здивувало, що 72 % опитаних чоловіків та 77 % жінок не погодилися з твердженням: «Поведінка ___________ не впливає на моє емоційне самопочуття» (додатки, питання № 41). Але 68 % чоловіків і 56 % жінок підтримали твердження: «Мій емоційний стан залежить від того, як _______ ставиться до мене» (додатки, питання № 37).
Прагнення до емоційного єднання
Уночі ти мені приснись,
Щоб на тебе я надививсь
Й розплатилася ніч сповна
За марні сподівання дня27.
Закохані, як було відомо поету Метью Арнольду, жадають емоційного єднання з коханими28. Без цього вони гостро відчувають свою незавершеність, порожнечу, наче в них відсутня якась важлива частина.
Ця надмірна потреба в емоційному єднанні, характерна для закоханих, влучно описана в «Бенкеті», оповіді Платона про звану вечерю в Афінах у 416 р. до н. е. На цю святкову вечерю в дім Агафона зійшлися найвидатніші уми класичної Греції. Коли вони напівприлягли на свої ложа, хтось із гостей запропонував розважитися жартівливою дискусією: кожен по черзі описує та уславляє бога кохання.
Усі погодилися. Флейтистку відпустили. Тоді гості по черзі оспівували бога кохання. Дехто вважав цю надприродну постать «найдревнішим», «найпочеснішим» чи «найнеперебірливішим» з усіх богів. Інші стверджували, що бог кохання – «юний», «чутливий», «могутній» чи «добрий». Усі, окрім Сократа. Він почав похвалу з пригадування своєї бесіди з Діотімою, провидицею з Мантінеї. Говорячи про бога кохання, вона сказала Сократові: «Він завжди живе в стані потреби»29.
«Стан потреби». Мабуть, жодна інша фраза у всій літературі так чітко не описує сутність пристрасного кохання: потреба. У моєму опитуванні 86 % чоловіків та 84 % жінок погодилися з твердженням: «Я глибоко сподіваюся, що приваблюю _______ так само, як він/вона приваблює мене» (додатки, питання № 30).
Світова література пронизана цим прагненням злитися з об’єктом кохання. Римський поет VI століття Павло Силенціарій писав:
Лежали там коханці, зімкнулися губами
В безпам’ятстві, у невтамовній спразі,
Кожен прагнучи повністю розчинитися в іншому30.
Івор Вінтерс, американський поет ХХ сторіччя, писав: «Нехай замкнуть в одній труні наш прах, / Єдиним духом станемо в віках»31. І Мільтон майстерно висловився у «Втраченому раю», коли Адам каже Єві: «Ми єдине ціле, одна плоть; втратити тебе – це втратити себе».
Філософ Роберт Соломон уважає, що це сильне бажання – основна причина слів закоханого: «Я кохаю тебе». Це не стверджування факту, а прохання про підтвердження. Ми прагнемо почути ці могутні слова: «Я теж тебе кохаю»32. Для емоційного зв’язку з коханими ця потреба настільки глибока, що, на думку психологів, відчуття самого себе закоханим стає розпливчастим. Як сказав Фрейд: «На своєму піку стан закоханості загрожує знищити межі між нашим еґо та об’єктом пристрасті».
Романістка Джойс Керол Оутс яскраво описала це почуття блаженного злиття: «Якщо вони зненацька повернуться, ми відсахнемося, / Відчуваючи, як поколює волога шкіра, / Чи розірве нас на двох людей?»
Шукаючи підказки
Не знаючи, чи їхнє кохання цінують, чи воно взаємне, закохані стають надмірно чутливі до сигналів, які посилає об’єкт пристрасті. Як писав Роберт Ґрейвс: «Прислухаючись до стукоту, чекаючи на знак».
У моєму опитуванні 79 % чоловіків та 83 % жінок повідомили, що, коли хтось їх сильно приваблює, вони аналізують вчинки своїх коханих, шукаючи підказки, які допоможуть зрозуміти, що ті відчувають до них (додатки, питання № 21). І 62 % чоловіків і 51 % жінок сказали, що іноді вони шукають альтернативний сенс слів і жестів своїх коханих (додатки, питання № 28).
Зміна пріоритетів
Багато палко закоханих змінюють свій стиль в одязі, манери, звички, а іноді й навіть цінності, щоб завоювати коханих. Пробуджений інтерес до гольфу чи уроків танго, колекціонування антикваріату, нова зачіска, Моцарт замість кантрі-музики з вестернів, навіть переїзд у нове місто чи початок нової кар’єри: люди, уражені коханням, переймають найрізноманітніші незвичні захоплення, переконання та спосіб життя, щоб зробити приємне своїм найдорожчим.
Читать дальше