Еріх Фромм - Втеча від свободи

Див. літературу з цього питання, цитовану в J. Kulischer, с. 192 ff. (Прим. авт.)

Tawney, цит. роб., с. 28. (Прим. авт.)

Декрети Граціана (лат. Decretum Gratiani ) – одна з найважливіших пам’яток західного канонічного (церковного) права, складена монахом-правознавцем Граціаном приблизно у першій половині ХІІ століття, який назвав свій твір Concordantia discordantium canonum — «Узгодження суперечливих канонів».

«Спільним мусить бути користування всіма людьми всім, що є у цьому світі» ( лат. ). (Прим. авт.)

Там само, с. 31 ff. (Прим. авт.)

Див.: Lamprecht, цит. роб., с. 207; Andreas, цит. роб., с. 303. (Прим. авт.)

Schapiro, цит. роб., с. 59. (Прим. авт.)

Works of Martin Luther, A. J. Holman Company, Philadelphia, Vol. IV, p. 34. (Прим. авт.)

В оригіналі вжито німецький термін Hörige, який зазвичай хоч і перекладається як «кріпак», відрізняється від поняття Leibeigene, від якого походить і поняття «кріпацтво» німецькою мовою – Leibeigenschaft. Відмінність полягає в ступені особистої залежності селян від своїх господарів – у Російській імперії кріпаки були набагато залежнішими й цілком безправними, порівняно з селянами у Центральній і Західній Європі.

Schapiro, цит. роб., с. 54, 55. (Прим. авт.)

Lamprecht, цит. роб., с. 200. (Прим. авт.)

Schapiro, цит. роб., с. 21, 22. (Прим. авт.)

Tawney, цит. роб., с. 86. (Прим. авт.)

Див. щодо цієї проблеми конкуренції: M. Mead, Cooperation and Competition among Primitive Peoples, McGraw-Hill Book Company, New York, 1937; L.K. Frank, The Cost of Competition, Plan Age, Vol. VI, November-December, 1940. (Прим. авт.)

Ужите в оригіналі слово compulsive означає не тільки «нав’язливий»; у психології та психіатрії, особливо в психоаналізі, є самостійний термін компульсії, який означає різні нав’язливі стани; компульсивні потяги, на відміну від імпульсивних, не можуть бути реалізовані напряму, тож втілюються, приміром, у нав’язливих ритуалах та порушеннях, про які й веде мову Фромм.

Тут я в основному спираюся на: R. Seeberg’s Lehrbuch der Dogmengeschichte, Deutsche Verlagsbuchhandlung, Leipzig. Vol. III, 1930; Vol. IV, 1, 1933; Vol. IV, 2, 1920, i B. Bartmann’s Lehrbuch der Dogmatik, Herder, Freiburg, 1911. (Прим. авт.)

Щодо цього він каже: «Отже, той, кому доля вже призначена, мусить прагнути до належної праці й молитви, бо таким чином призначена їм доля здійсниться… таким чином, творіння можуть сприяти призначеній їм долі, а от перешкоджати їй – ні». The Summa Theologica of St. Thomas Aquinas, literally translated by Fathers of the English Dominican Province. Second and revised edition, Burns Oates Washbourne, Ltd., London, 1929, Part I, Q.23, Art.8. (Прим. авт.)

Див. також: Summa contra Gentiles, Vol. III, Chapters 73, 85, 159. (Прим. авт.)

R. Seeberg, цит. роб., с. 766. (Прим. авт.)

Один із найважливіших соборів римо-католицької церкви, скликаний в італійському місті Тренто (назва походить від латинської назви міста – Тридентум), який тривав з 1545 до 1563 року і був відповіддю на Реформацію – початком Контрреформації.

Bartmann, цит. роб., с. 468. (Прим. авт.)

Цит. роб., с. 624. (Прим. авт.)

Практика та теорія індульгенцій є особливо яскравою ілюстрацією поширення впливу капіталізму. Не лише сама ідея, що звільнення від покарання можна придбати за гроші, втілює нове відчуття значущості грошей, а й теоретичне підґрунтя цієї практики індульгенцій, сформульоване 1343 року папою Климентом VI, також ілюструє нам дух нового капіталістичного мислення. Климент VI писав, що Папі Римському доручено необмежені ресурси благодаті, здобуті Христом і святими, і він може розподіляти частку цієї благодаті серед своїх вірян (див. R. Seeberg, цит. роб., с. 621). З цього ми розуміємо: уявлення про папу як про монополіста, що володіє потужним моральним капіталом, яким користається для власної фінансової вигоди – для морального порятунку своїх «клієнтів». (Прим. авт.)

Я вдячний Чарльзу Трінкгаузу, який звернув мою увагу на значущість містичної та молитовної літератури, а також за низку важливих ідей, які я додав до цього абзацу. (Прим. авт.)

Martin Luther, Vorlesung über den Römerbfrief, Розділ І, і. (Прим. авт.)