Еріх Фромм - Втеча від свободи

Пор.: Jacob Burckhardt, The Civilization of the Renaissance in Italy, The Macmillan Company, New York, 1921, с. 139 і далі. (Прим. авт.)

Там само, с. 299 і далі. (Прим. авт.)

Пор. наукові здобутки соціологів Дж. Долларда і Г. Д. Лассвелла, антропологів Р. Бенедикта, Дж. Галловелла, Р. Лінтона, М. Мід, Е. Сепіра та застосування Кардинером психоаналітичних понять до антропології (Прим. авт.)

В оригіналі вжито термін anxiety, який означає психологічний стан тривожності, а також метушіння та неспокою.

Ужитий тут термін pattern часто також перекладають як «схема» чи «модель», але в україномовній психологічній літературі цей термін зараз частіше передають як «патерн», так само, як і далі в цьому перекладі.

Хочу застерегти від одного непорозуміння, яке часто трапляється щодо цієї проблеми. Економічна структура суспільства у визначенні способу життя індивіда функціонує як умова для розвитку особистості. Економічні умови абсолютно відрізняються від суб’єктивних економічних мотивів, зокрема бажання матеріального багатства, яке чимало письменників із часів Відродження до певних авторів-марксистів (які так і не змогли збагнути наріжну концепцію Маркса), вважали провідним мотивом людської поведінки. Насправді ж усеохопне бажання матеріального багатства є потребою, притаманною лише певним культурам, і різні економічні умови можуть створювати такі риси особистості, через які людина з огидою сприйматиме матеріальне багатство чи буде до нього байдужою. Я детально розглянув цю проблему у своїй статті «Über Methode und Aufgabe einer analytischen Sozialpsychologie», Zeitschrift für Sozialforschung, Hirschfeld, Leipzig, 1932, Vol. I, p. 28 ff. (Прим. авт.)

У Додатку І я ретельніше розгляну загальні аспекти взаємозв’язку між фізіологічними та соціоекономічними силами. (Прим. авт.)

Після того як я вже завершив роботу над рукописом цієї праці, було опубліковано збірку дослідження різних аспектів свободи Freedom, Its Meaning, заплановану й відредаговану R. N. Anschen, Harcourt, Brace & Co., New York, 1940. Особливо хочу відзначити розділи: H. Bergson, J. Dewey, R. M. MacIver, K. Riezler. Також варто згадати працю P. Tillich, Carl Steuermann, Der Mensch auf der Flucht, S, Fischer, Berlin, 1932. (Прим. авт.)

Слід зауважити, що сама по собі фрустрація інстинктів ще не викликає ворожості. Відчуття безпорадності, що продукує ворожість, у дитини викликає придушення її експансивності, пригнічення її спроб проявити себе, ворожість, яка походить від батьків, тобто стисло – атмосфера придушення. (Прим. авт.)

Jean Piaget, The Moral Judgement of the Child, Harcourt, Brace & Co., New York, 1932, p. 407, Cf. H. Sullivan, цитована праця, p. 10 ff. (Прим. авт.)

Цю концепцію інстинкту не слід плутати з розумінням інстинкту як фізіологічно обумовленого поклику (приміром, голод, спрага тощо), задоволення якого здійснюється різними способами, не заданими наперед і тим паче не успадкованими генетично. (Прим. авт.)

L. Bernard, Instinct , Holt & Co., New York, 1924, p. 509. (Прим. авт.)

Cf. Ralph Linton, The Study of Man, D. Appleton-Century Company, New York, 1936, Chapter IV. (Прим. авт.)

В оригіналі вжито термін reason, що означає в цьому контексті логічне мислення, розум і розсудливість.

Говорячи про «середньовічне суспільство» та «дух Середньовіччя» на противагу «капіталістичному суспільству», ми маємо на увазі ідеальні типи. Звісно ж, доба Середньовіччя не скінчилася раптово, і, відповідно, цієї ж миті не постало сучасне суспільство. Усі економічні й соціальні сили, притаманні сучасному суспільству, зародилися вже в середньовічному суспільстві ХІІ, ХІІІ та ХІV століть. У період пізнього Середньовіччя зростала роль капіталу і водночас посилювався антагонізм між соціальними класами в містах. Як завжди буває в історії, усі елементи нової соціальної системи виникли за старого порядку. Нам важливо бачити, скільки елементів сучасного суспільства існувало ще в пізньому Середньовіччі й скільки з них і надалі наявні в сучасному суспільстві. Проте якщо, наголошуючи на цій тяглості, хтось намагається мінімізувати фундаментальні відмінності між середньовічним і сучасним суспільством або навіть відкинути концепції «середньовічного суспільства» чи «капіталістичного суспільства» як ненаукові, то в такий спосіб ця людина в принципі блокує будь-яке теоретичне розуміння історичного процесу. Такі спроби, замасковані під наукову об’єктивність та достовірність, насправді зводять соціальне дослідження до збирання нескінченної кількості деталей, але заважають розумінню структури суспільства та його динаміки. (Прим. авт.)