Томас Ніколс - Диванні експерти. Як необмежений доступ до інформації робить нас тупішими

Робити передбачення для фахівців — це проблема. Це те, чого хоче аудиторія, але експертам зазвичай прогнози не дуже вдаються. Але вони й не повинні нікому вдаватися, бо ціль науки — пояснювати, а не віщувати. І все-таки передбачення, як і вторгнення в чужу зону компетентності, зваблюють професіоналів.

Як фахівці, так і обивателі думають, що через те, що експерти краще розуміються на певній темі, то й передбачення їм даватимуться краще. Для фахівців із технічних наук це простіше, бо вони застосовують експериментальні методи, щоб визначити умови, за якими фізичний світ поводитиметься так, як від нього чекають. Коли ж стаються непередбачувані події, науковці мають новий матеріал для досліджень. Як казав письменник-фантаст (і професор біохімії) Айзек Азімов, слова, якими означилися найвеличніші наукові прориви, мабуть, не «Еврика», а «Ги, кумедно».

Утім, деякі фахівці беруться за передбачення і роблять це за непогані гроші. Наприклад, професіонали з опитувань продають свої послуги політичним кандидатам і медіа, а також маркетологам, які вивчають поле для запуску нових послуг і продуктів. Опитування пройшли довгий шлях від 1936 року, коли в Literary Digest передбачили, що Альф Лендон переможе Франкліна Рузвельта (переважно опитавши власних читачів). Сьогодні дослідження громадської думки — це наука з власними фахівцями та журналами. Дехто фанатично схиляє свої результати до бажаної відповіді, але більшість має освіту в галузі статистики й знається на методах, які дозволяють робити досить точні прогнози.

Коли з опитуваннями та ринковими дослідженнями щось іде не так, то все летить шкереберть. Випуск корпорацією Coca-Cola нового напою «New Coke» у 1980-х був такою катастрофою, що термін «New Coke» сам по собі став мемом неспроможності правильно інтерпретувати громадську думку. Не так давно політичні опитування та фахівці, що їх здійснювали, проґавили кілька важливих сигналів на початку ХХІ століття, включно з результатами виборів у США в 2014 році та загальних виборів у Великій Британії в 2015 році.

Анкетування серед фахівців, що здійснювали опитування з’ясувало в 2015 році: вони навіть думали, що їхня репутація була зруйнована цією низкою помилок. Деякі вважали, що це наслідок упередження медіа (коли медіа охочіше пише про поразки, а не про перемоги), а інші зазначали, що технологічні та демографічні зміни значно ускладнили проведення надійних опитувань. «Неправильні результати опитувань — це цікавіше, ніж правильні», — так фахівчиня з цієї галузі Барбара Карвальйо казала FiveThirtyEight (сам сайт теж присвячений опитуванням). Але інший експерт Метью Товері в 2015 році зауважив, що, «звісно, за останні три роки було кілька масштабних прорахунків». [130] Карл Бялік, «Більшість фахівців із опитувань каже, що їхня репутація погіршилася», FiveThirtyEight.com, 28 грудня 2015 року.

Проблема тут не стільки в самих опитуваннях, чия надійність обмежена залученням справжніх людей, а в тому, чого очікують від них. Це не гарантія майбутніх результатів. Багато речей — від непередбачуваних подій до реклами — можуть змінити громадську думку. Як і в будь-якій фаховій роботі, міра компетентності полягає в здатності вловити загальну тенденцію й уважно вивчити власні помилки. На кожну «New Coke» знайдуться тисячі успішних запусків продуктів і точних передбачень. Проте, як завжди, люди схильні пам’ятати погане (особливо якщо їм не сподобався результат), ігноруючи численні успіхи.

Люди забагато очікують від фахових прогнозів, але деякі експерти самі прагнуть продавати власні віщування. Упродовж десятків років професор-політолог Брюс Буено де Мескіта застосовував власний метод, щоб передбачати світові події для державних і приватних клієнтів. До його фірми протягом тридцяти років зверталося навіть ЦРУ, у чиєму дослідженні від 1993 року було сказано, що серед сотень передбачень Брюс «попадав у яблучко» вдвічі частіше, ніж аналітики самого ЦРУ.

Інші фахівці не могли випробувати заяви Буено де Мескіти, оскільки його методи та моделі захищені як бізнес-власність і не представлені в опублікованих дослідженнях. У 2009-му в New York Times писали:

Хоча Буено де Мескіта публікував багато передбачень в академічних журналах, переважна більшість його прогнозів була зроблена таємно для корпоративних чи урядових клієнтів і незалежні вчені не можуть їх перевірити. «Ми не маємо жодного уявлення, чи він має рацію дев’ять разів із десяти, дев’ять разів зі ста чи дев’ять разів із тисячі», — розповідає /професор Гарвардського університету Стівен/ Волт.