Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

Теза. Суворо кажучи, це радше розвага, ніж гра, але конструктивна для всіх зацікавлених сторін. Американський листоноша їде у Токіо, щоб допомогти японському листоноші розносити пошту, або американський отоларинголог проводить свою відпустку, працюючи в лікарні на Гаїті. Таким чином, вони почуваються відпочилими та мають цікаві історії, ніби вони їздили в Африку на сафарі або їхали трансконтинентальною дорогою.

«Відпустка, яку провели на роботі» перетворюється на гру, коли робота стає вторинною через якісь приховані мотиви та виконується тільки як шоу, щоб досягти іншої мети. Навіть за цих обставин вона зберігає свої конструктивні якості та є найбільш рекомендованою для інших видів діяльності (які також можуть бути конструктивними).

Теза. У цю гру грають чоловіки, які не мають сексуальних намірів, – іноді молоді люди, які мають гарний шлюб або стосунки, та частіше літні чоловіки, які вирішили дотримуватись моногамії та утримання. Зіштовхнувшись із підхожою жінкою, Вайт використовує кожну можливість, щоб підкреслити її добрі риси, не виходячи за межі, встановлені її становищем у суспільстві, безпосередньою соціальною ситуацією та вимогами гарного тону. Але в цих межах він повною мірою грає зі своєю креативністю, ентузіазмом та оригінальністю. Метою є не спокусити, а показати свою віртуозність у мистецтві компліментів. Внутрішня соціальна перевага полягає у задоволенні жінки щирим артистизмом, а також у її оцінюванні його майстерності. Відповідно, коли обоє знають про природу гри, гра може продовжуватись зі зростанням взаємного задоволення – навіть до екстравагантності. Світський чоловік знатиме, коли зупинитись, і не продовжуватиме гру тоді, коли перестане бути цікавим (з поваги до неї), або коли якість його компліментів погіршиться (з поваги до власної майстерності). Поети грають у «Залицяльника» через зовнішні соціальні переваги, бо вони зацікавлені у визнанні критиками та громадськістю, а не тільки в захопленні дами, яка їх надихає.

Європейці в романах, а англійці в поезії, здається, завжди були більш майстерними в цій грі, ніж американці. У нашій країні вона здебільшого опинилась у руках «школи фруктової лавки»: «Ваші очі – як авокадо, ваші губи – як огірки» і т. ін. «Залицяльник» типу «фруктової лавки» навряд чи може зрівнятися у вишуканості з доробками Герріка та Лавлейса або навіть із цинічними, але креативними працями Рочестера, Роскоммона й Дорсета.

Антитеза. Жіноча роль у цій грі вимагає від жінки витонченості, і лише незграбна та обмежена жінка може відмовитись від гри взагалі. Належним доповненням до гри є «Ви чудовий, містере Мергатройд» (ВЧММ), а саме: «Я захоплююся вашими творіннями, містере М». Якщо жінці бракує уяви або здогадливості, то може відповісти просто: ВЧММ, але пропустити головне – Вайт не хоче, щоб цінували його, він хоче, щоб цінували його твори. Жорстока антитеза обмеженої жінки – це гра у «Ґвалтівника» другого ступеня. «Ґвалтівник» третього ступеня буде невимовно бридкою реакцією на гру. Якщо жінка просто нерозумна, вона буде грати у «Ґвалтівника» першого ступеня, приймаючи компліменти, щоб нагодувати своє марнославство, і нехтувати повагою до умінь Вайта. У цілому гра псується, якщо жінка сприймає її як спробу спокушання, а не як літературну виставу.

Спорідненість. «Залицяльника» як гру варто відрізняти від операцій і процедур, які проводяться під час безпосереднього залицяння та які є простими транзакціями без прихованих мотивів. Жіночий аналог «Залицяльника» називається «Лестощі». У цю гру часто грають галантні ірландські леді на заході свого життя.

Мета: взаємне захоплення.

Ролі: Поет , Захоплена особа.

Соціальна парадигма: Дорослий-Дорослий.

Дорослий (чоловік): «Подивись, як добре я змушую тебе почуватись».

Дорослий (жінка): «Так, я дуже задоволена».

Психологічна парадигма: Дитина-Дитина.

Дитина (чоловік): «Подивись, що я можу вигадати».

Дитина (жінка): «Так, ти дуже креативний».

Переваги: (1) Внутрішня психологічна – творчість і впевненість у привабливості. (2) Зовнішня психологічна – уникнення відмови в непотрібних сексуальних домаганнях. (3) Внутрішня соціальна – Залицяльник. (4) Зовнішня соціальна – від цієї переваги можна відмовитись. (5) Біологічна – взаємне погладжування. (6) Екзистенціальна – «Я можу жити вишукано».