Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

Антитеза. Логічна антитеза проста: місіс Вайт може виконувати кожну роль по черзі протягом тижня, але вона має відмовитись виконувати дві чи більше ролей одночасно. Коли вона влаштовує вечірку, то може займатися їжею або доглядати дітей, але не робити дві справи водночас. Якщо жінка просто страждає через «коліна домогосподарки», таким чином вона обмежує себе.

Якщо вона насправді грає у гру «Виснаження», то їй буде важко дотримуватись цього принципу. Цього разу вона ретельно обирала собі чоловіка – чоловіка розумного, який почне критикувати жінку, якщо вона не робить усього того, що робила його мати. По суті, вона нагадує йому його матір, що виявляється в його Батькові і, власне, сама схожа на її уявлення матері чи бабусі. Знайшовши відповідного партнера, її Дитина може почати виконувати роль жертви, необхідну для підтримки її психічного балансу, від якої вона не захоче відмовлятись. Що зайнятішим буде її чоловік, то легше їм обом буде знаходити Дорослі причини для збереження нездорових аспектів їхніх стосунків.

Коли становище стає нестерпним, часто через офіційне втручання школи, яка хвилюється за занедбаних дітей, до гри, що відбувається за участю трьох гравців, залучається психіатр. Або чоловік хоче, щоб він допоміг дружині, або дружина хоче, щоб він став її союзником проти чоловіка. Наступні дії залежать від майстерності та пильності психіатра. Зазвичай перший етап – послаблення депресії дружини – проходить рівно. Другий етап, у якому вона припинить грати у «Виснаження» та почне грати у «Психіатрію», є вирішальним. Він здатен пробудити сильну протидію подружжя. Іноді це добре приховується, а потім настає раптовий вибух. Якщо вони переживають цей етап, то реальна робота над аналізом гри може продовжуватись.

Варто зазначити, що справжнім винуватцем є Батько дружини, її мати або бабуся; чоловік певною мірою – лише людина, обрана на роль у грі. Терапевт повинен боротися не тільки з цим Батьком та чоловіком, який гарно виконує свою роль, але й із соціальним середовищем, яке заохочує дружину. За тиждень після появи статті про кількість ролей домогосподарки в недільному додатку може з’явитись матеріал «Як я з цим справляюсь?», а потім ще й тест із десяти пунктів «Чи хороша ви господиня (дружина, мати, покоївка, бухгалтер)». Для домогосподарки, яка грає у «Виснаження», це все одно, що інструкції до дитячого конструктора. Вони можуть допомогти пришвидшити еволюцію «Виснаження», яка, якщо не помітити вчасно, закінчиться грою у «Психлікарню» («Останнє, чого я хочу, – це опинитись у психлікарні»).

Практичні труднощі таких пар полягають у тому, що чоловік прагне уникати особистої участі у лікуванні, граючи лише у «Подивись, як я старався», бо зазвичай він збентежений сильніше, ніж визнає. Замість цього він може відправляти терапевтові непрямі повідомлення у вигляді спалахів поганого настрою, про які розказуватиме дружина. Звідси «Виснаження» легко переходить до третього ступеня боротьби не на життя, а на смерть, яка закінчується розлученням. Психіатр залишається один на боці життя, отримуючи допомогу лише від виснаженого Дорослого пацієнтки, що б’ється у поєдинку проти всіх трьох аспектів особистості чоловіка, а також із власним внутрішнім Батьком та Дитиною. Це драматична битва зі співвідношенням сил два до п’яти, яка є викликом майстерності психотерапевта. Якщо він злякається, то може обрати легкий шлях до розлучення, що можна прирівняти до «Я здаюсь – Давайте ви з ним поборетесь».

Теза. Ми детально аналізували цю гру в п’ятому розділі. Історично це друга досліджена гра після «А чому б тобі не – Так, але», до якої досі ставились просто як до цікавого явища. З відкриттям ЯНТ стало зрозуміло, що під прихованими транзакціями лежить цілий шар соціальних дій. Це призвело до активних досліджень та появи цього збірника.

Як наслідок, жінка одружується із владним чоловіком, щоб він обмежував її діяльність, а отже, й не давав їй потрапляти в ситуації, які її лякають. Якби гра була простою операцією, вона б просто висловила йому подяку за послугу. Однак у грі ЯНТ її реакція прямо протилежна: вона користується ситуацією, щоб поскаржитися на обмеження, що змушує її чоловіка ніяковіти й надавати їй усілякі привілеї. Ця гра важлива перш за все завдяки внутрішній соціальній перевазі. Зовнішня соціальна перевага є похідною від розваги «Якби не він», якою жінка насолоджується разом із подружками.