Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

У «Більше того» грають параноїдальні відповідачі. Через буквальне сприйняття всього їм особливо легко розлютити обвинувачів, які висловлюються з гумором або з уживанням метафор. Загалом, метафори є найбільш очевидними пастками, щоб уникнути гри «Більше того».

У своїй повсякденній формі «Зала судових засідань» легко спостерігається у дітей як гра між сестрами, братами та одним із батьків. «Мамо, вона забрала в мене цукерку». «Так, але він забрав мою ляльку, а до того бив мене, хоча ми й домовились поділитись цукерками одне з одним».

Теза: «Вони повинні сказати, що я маю рацію».

Мета: запевнення.

Ролі: Позивач , Відповідач, Суддя (і / або Присяжні).

Динаміка: суперництво між дітьми.

Приклади: (1) Діти сваряться, батько втручається. (2) Подружня пара шукає «допомоги».

Соціальна парадигма: Дорослий-Дорослий.

Дорослий: «Це те, що вона мені зробила».

Дорослий: «Реальні факти такі».

Психологічна парадигма: Дитина-Батько.

Дитина: «Скажи мені, що я маю рацію».

Батько: «Він має рацію» або «Ви обидва маєте рацію».

Ходи: (1) Подання скарги – захист. (2) Позивач пропонує спростування, згоду або жест доброї волі. (3) Рішення судді або інструкції для присяжних. (4) Ухвалення остаточного рішення.

Переваги: (1) Внутрішня психологічна – проекція провини. (2) Зовнішня психологічна – звільнення від провини. (3) Внутрішня соціальна – «Милий (-а)», «Більше того», «Сполох» або інші ігри. (4) Зовнішня соціальна – «Зала судових засідань». (5) Біологічна – погладжування від судді та присяжних. (6) Екзистенціальна – депресивна позиція, «Я завжди помиляюся».

Теза. Майже завжди це саме подружня гра, бо навряд чи реально, що не подружні взаємини матимуть необхідні можливості й переваги для гри протягом певного періоду часу.

Чоловік заграє з дружиною, а вона нехтує цим. Після неодноразових спроб йому кажуть, що всі чоловіки звірі, що він насправді любить не її, а секс. Протягом деякого часу він утримується від спроб, потім намагається загравати знову й отримує той самий результат. Зрештою він змиряється і не робить жодних подальших спроб. Минають тижні та місяці, дружина стає дедалі більш безцеремонною та «забудькуватою». Вона ходить по спальні напіводягненою або забуває рушник, приймаючи ванну, тож чоловік повинен принести його. Якщо вона грає у жорстку гру або приймає на груди, вона може бути кокетливою з іншими чоловіками на вечірках. Нарешті, він реагує на провокації і намагається знову загравати. Тут починається гра «Сполох», під час якої обговорюють родичів, інші пари, фінансове становище, невдачі. Усе закінчується тим, що чоловік грюкає дверима.

Цього разу чоловік змінює свою думку та вирішує покінчити з сексом: вони знайдуть безстатевий модус вівенді. Так проходять місяці. Він не реагує на негліже та забутий рушник. Дружина починає поводитись ще більш провокативно, але чоловік, як і раніше, чинить опір. Тоді вона насправді підходить до нього й цілує. Спочатку він не відповідає, згадуючи своє рішення, але незабаром природа починає брати гору після довгого утримання. Йому здається, що все буде добре. Його перших боязких спроб не відкидають. Він стає дедалі сміливішим. Але в критичній точці дружина відступає і кричить: «А я тобі казала! Всі чоловіки – тварини. Все, чого я хотіла, – прихильності, але ви всі цікавитесь лише сексом!» Наступна гра «Скандал» у цей момент може пропустити попередні етапи й зосередитись на фінансовому положенні.

Варто зазначити, що, незважаючи на протести, чоловік, як правило, так само боїться сексуальної близькості, як і його дружина. Він ретельно вибирав партнерку, щоб мінімізувати небезпеку перенапруги його порушеної потенції, аби потім усе звалити на неї.

У повсякденну форму цієї гри часто грають неодружені жінки різного віку, тоді цю гру називають «Динамо». Часом ця гра зливається з іншою – «Ґвалтівник», де жінки роблять вигляд, що обурені.

Антитеза. Це небезпечна гра, і можливі антитези однаково небезпечні. «Коханка» – це азартна гра. В умовах такої конкуренції дружина може відмовитися від гри й намагатися повернутись до нормального сімейного життя, але здебільшого занадто пізно. З іншого боку, вона може використати інтрижку, часто разом із адвокатом, як зброю у грі «Попався, сучий сину». Результат також непередбачуваний, якщо чоловік звертається до психолога, а жінка не йде на зустріч. Гра дружини може зупинитись, якщо чоловік сильний. Так, це призводить до більш здорового залагодження. Але якщо вона є запеклим гравцем, поліпшення з його боку може призвести до розлучення. Найкраще рішення якщо й можливе, то полягає у тому, щоб звернутися до терапевтичних подружніх груп, де можна визначити основні переваги гри та основну сексуальну патологію. Після цього подружжя може зацікавитись інтенсивною індивідуальною психотерапією. Це може призвести до психологічного відродження шлюбу. Якщо ні, принаймні кожна зі сторін може почати мислити раціонально.