Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

Пристойна антитеза для повсякденної форми – знайти іншого соціального партнера. Деякі з хитріших або жорсткіших антитез розпусні, навіть злочинні.

Спорідненість. Зворотна гра «Фригідний чоловік» зустрічається рідше, але має той самий загальний курс із деякими варіаціями в деталях. Остаточний результат залежить від сценаріїв сторін.

Ключовий момент «Фригідної жінки» є закінченням «Сполоху». Коли ця гра завершується, сексуальна близькість стає поза питанням, оскільки обидві сторони отримують збочене задоволення від «Сполоху» і не потребують подальшого сексуального збудження одне від одного. Звідси найбільш важливий пункт в анти-«Фригідній жінці» – це відмова від «Сполоху». Він залишає дружину в стані сексуального невдоволення, яке може бути настільки гострим, що дружина стане більш поступливою. Використання «Сполоху» відрізняє «Фригідну жінку» від «Побий мене, батечку», де «Сполох» є частиною прелюдії. У «Фригідній жінці» «Сполох» замінює статевий акт. Таким чином, у «Побий мене, батечку» «Сполох» є умовою статевого акту, своєрідним фетишем, який збільшує збудження, водночас як у «Фригідній жінці» «Сполох» означає кінець гри.

У ранній аналог «Фригідної жінки» грає той тип манірних маленьких дівчаток, описаний Діккенсом у «Великих сподіваннях». Дівчинка виходить у своїй накрохмаленій сукенці та просить хлопчика зліпити їй пиріг із грязюки. Потім вона глузує з його брудних рук та одягу, показуючи, яка вона чепуруха.

Теза: «Попався, сучий сину».

Мета: виправдання.

Ролі: Правильна дружина, Неуважний чоловік.

Динаміка: заздрість щодо пеніса.

Приклади: (1) «Дякую за пиріг із грязюки, брудний маленький хлопчику». (2) Провокаційна фригідна жінка.

Соціальна парадигма: Батько-Дитина.

Батько: «Я дозволяю тобі зробити мені пиріг із грязюки (поцілуй мене)».

Дитина: «Із задоволенням».

Батько: «Тепер подивимося, який ти брудний».

Психологічна парадигма: Дитина-Батько.

Дитина: «Подивимось, чи зможеш ти мене звабити».

Батько: «Я постараюся, якщо ти мене зупиниш».

Дитина: «Але це ти почав!»

Ходи: (1) Зваблення – відповідь. (2) Відмова – згода. (3) Провокація – відповідь.

Переваги: (1) Внутрішня психологічна – свобода від звинувачення у садистській фантазії. (2) Зовнішня психологічна – уникнення лякаючого оголення та проникання. (3) Внутрішня соціальна – «Сполох». (4) Зовнішня соціальна – «Що ви будете робити з брудними хлопчаками (чоловіками)?» (5) Біологічна – придушена сексуальна гра та обмін агресією. (6) Екзистенціальна – «Я чистий».

У цю гру зазвичай грає зацькована домогосподарка. Потрібно, щоб вона виконувала десять чи дванадцять різних справ. Або, інакше кажучи, виконувала десять чи дванадцять різних ролей. Час від часу напівжартівливий список цих справ або ролей з’являється у недільних додатках до газет: господиня, мати, сестра, хатня робітниця і т. ін. Оскільки ці ролі, як правило, суперечливі та виснажливі, виконання цих ролей протягом кількох років символічно відоме під назвою «коліна домогосподарки» (бо коліно використовується для розгойдування, очищення, підняття, водіння і т. ін.), симптоми цих ролей лаконічно представлені у скарзі: «Я втомилась».

Тепер, якщо домогосподарка може встановити власний темп і знайти достатньо задоволення у любові до чоловіка й дітей, вона не просто служить, але й радіє цим рокам і болісно зустрічає закінчення молодшою дитиною коледжу. Але якщо, з одного боку, вона керується своїм внутрішнім Батьком, який хоче звести рахунки з чоловіком, а з іншого – вона не знаходить достатньо задоволення у любові до своєї родини, вона ставатиме дедалі більш незадоволеною. Спочатку вона може спробувати втішити себе перевагами «Якби не ти» та «Дефект» (і справді, будь-яка домогосподарка може грати в ці ігри). Але незабаром вони перестануть їй допомагати. Тоді вона буде змушена знайти інший вихід, і це гра «Виснаження».

Теза цієї гри проста. Вона бере на себе всі справи й навіть просить іще. Вона погоджується з критикою чоловіка й виконує всі дитячі вимоги. Якщо їй треба розважати гостей, вона повинна бути ідеальним співрозмовником, господинею, дизайнером інтер’єрів, шеф-кухарем, гламурною дівчиною, королевою незайманості чи дипломатом. Вона також буде волонтером, який зранку спече пиріг і відведе дітей до стоматолога. Якщо вона вже почувається виснаженою, протягом дня вона виснажується ще більше. Потім посеред дня вона залишається геть знесиленою і нічого не робить. Вона розчаровує чоловіка, дітей та гостей, і на додаток до своїх нещасть отримує ще й муки совісті. Те саме відбувається ще двічі-тричі, і її шлюб потрапляє у небезпеку, діти спантеличені, вона втрачає вагу, її волосся стає неохайним, а взуття – потертим, обличчя марніє. Нарешті вона з’являється в офісі психіатра, готова до госпіталізації.