Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

Однак в інших випадках існує можливість підготувати пацієнта, щоб кинути гру, і спробувати справжнє соціальне лікування, під час якого терапевт відмовляється виконувати роль як Переслідувача, так і Рятівника. Також йому не варто виконувати роль Роззяви, дозволяючи пацієнтові відмовитися від своїх фінансових зобов’язань та пунктуальності. Правильна терапевтична процедура з транзакційної точки зору – прийняти позицію Дорослого після ретельної підготовки та відмовитись виконувати будь-яку з ролей, сподіваючись, що пацієнт буде в змозі терпіти абстинентний синдром не тільки через відмову від алкоголю, але й через відмову в грі. Якщо пацієнт не в змозі, то його краще скерувати до Рятівника.

Антитеза особливо важка тому, що пияк високо цінується у більшості західних країн як бажаний об’єкт для догани, занепокоєння або щедрості, а хтось, хто відмовляється виконувати будь-яку з цих ролей, як правило, відчуває на собі наслідки громадського обурення. Раціональний підхід може бути навіть більш загрозливим для Рятівника, ніж для Алкоголіка, а інколи навіть мати сумні наслідки для терапії. В одній клінічній ситуації група робітників була серйозно зацікавлена у грі «Алкоголік» і намагалась досягти реального вилікування, припиняючи гру, а не просто рятуючи пацієнтів. Щойно це стало очевидним, проект був заморожений комітетом, який підтримував клініку, і жоден з учасників не повернувся до лікування цих пацієнтів.

Споріднені ігри. Цікавий епізод у грі «Алкоголік» називається «Вип’ємо одну». Його помітив проникливий студент, що вивчав промислову психологію. Вайт та його дружина (Переслідувач, який не п’є) ідуть на пікнік із Блеком та його дружиною (обоє – Роззяви). Вайт каже Блекові: «Вип’ємо одну чарочку». Якщо вони випивають по одній, це дає Вайтові право на четверту та п’яту. Гра припиняється, якщо Блек відмовляється. Вайт згідно з правилами пиття має право образитись і знайти більш поступливого компаньйона для наступного пікніка. Те, що на соціальному рівні здається щедрістю Дорослого, на психологічному рівні є актом нахабства, у результаті якого Дитина Вайта отримує поблажку від Батька Блека відкритим підкупом під самим носом місіс Вайт, яка не може протестувати. Насправді вона тільки тому буде «безсило» протестувати проти всієї домовленості, що хоче, аби гра продовжувалась для неї у ролі Переслідувача, як і містер Вайт хотів і надалі бути Алкоголіком. Нескладно уявити її докори вранці після пікніка. Цей варіант може викликати ускладнення, якщо Вайт є босом Блека.

У цілому роль Роззяви не така незначуща, як здається із назви. Роззяви – це часто самотні люди, які багато отримують від спілкування з Алкоголіками. Хазяїн бару, який грає у «Гарного хлопця», має багато знайомих у цьому випадку й може отримати гарну репутацію у своєму соціальному колі не тільки як щедра людина, але і як гарний оповідач.

Один із варіантів «Гарного хлопця», до речі, – це просити поради про те, як краще допомагати людям. Це приклад веселої та конструктивної гри, яка варта заохочення. Її зворотна гра «Крутий чувак», де людина бере уроки насильства та просить поради про те, як зробити людям боляче. Хоча скалічення членів ніколи не виконується на практиці, гравець може асоціюватись з реальними крутими хлопцями, які грають у цю гру серйозно, і купатись у променях їхньої слави. Французи називають такий тип людей un fanfaron de vice [28] Un fanfaron de vice – хоробрий на словах, хвалько ( фр. ). .

Теза: «Я був таким поганим; подивимось, чи зможеш ти мене зупинити».

Мета: самобичування.

Ролі: Алкоголік , Переслідувач, Рятівник, Роззява, Посередник.

Динаміка: оральна депривація.

Приклади: (1) «Подивимось, чи зможеш ти мене спіймати». Прототипи цієї гри важко співвідносити через її складність. Однак діти, а зокрема й діти алкоголіків, часто проходять велику кількість маневрів, характерних для Алкоголіка. «Подивимось, чи зможеш ти мене спіймати» включає брехню; приховування речей; провокація принизливих коментарів, чуйних людей, доброго сусіда, який даватиме подачки й т. ін. Самобичування часто відкладається на пізніші роки. (2) Алкоголік і його коло.

Соціальна парадигма: Дорослий-Дорослий.

Дорослий: «Скажи мені, що ти справді думаєш про мене, або допоможи мені кинути пити».

Дорослий: «Я буду відвертим з тобою».

Психологічна парадигма: Батько-Дитина.