Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

Існує також гра «Непитущий алкоголік», у якій містер Вайт проходить процес фінансової або соціальної деградації без пляшки, дотримуючись тієї ж послідовності ходів із тим самим акторським складом. Знову ж, саме ранок опісля має значення. Справді, між грою «Алкоголік» та її «здоровою» варіацією (наприклад, процедура вильоту з роботи) є певна схожість. Гра «Наркоман» схожа на «Алкоголіка», але більш зловісна, драматичніша та швидша. У нашому суспільстві вона спирається на легкодоступного Переслідувача з Роззявами й Рятівниками на задньому плані та Посередника, який робить досить вагомий внесок.

Є безліч організацій, що беруть участь в «Алкоголіку», деякі з них мають національний, навіть інтернаціональний характер, інші – місцевий. Чимало з них публікують правила гри. Майже всі з них пояснюють, як грати роль Алкоголіка: випивати перед сніданком, витрачати гроші, відведені на інші цілі, й т. ін. Вони також пояснюють функції Рятівника. Організація анонімних алкоголіків, наприклад, як і раніше, грає в реальну гру, але концентрується на спонуканні Алкоголіка взяти на себе роль Рятівника. Колишні Алкоголіки є кращими, тому що вони знають, як грати в гру, а отже, мають вищу кваліфікацію, щоб виконувати роль другого плану, у порівнянні з людьми, які ніколи раніше не грали. Траплялося, що в організації закінчувалися алкоголіки, після чого члени поверталися до пияцтва, адже не було жодного іншого способу продовжувати гру за відсутності людей, яких треба рятувати [26] Berne, Eric. A Layman’s Guide to Psychiatry & Psychoanalysis . Simon & Schuster, New York, 1957, p. 191. .

Є також організації, що розвивають інших гравців. Деякі тиснуть на чоловіка / жінку, щоб ті змінили свої ролі з Переслідувачів на Рятівників. Організація, яка, здається, підійшла найближче до теоретичного ідеалу лікування, має справу з дітьми алкоголіків, що досягли підліткового віку; ці молоді люди прагнуть вирватися із самої гри, а не просто змінити свої ролі.

Психологічне зцілення Алкоголіка полягає у відмові грати, а не зміні однієї ролі на іншу. У деяких випадках було можливо, хоч і важко, знайти для Алкоголіка щось цікавіше, ніж продовження гри. Оскільки він класично боїться близькості, замінник повинен бути грою, а не стосунками без ігор. Часто так звані непитущі алкоголіки не стимулюють компанію соціально і, можливо, відчувають відсутність радощів у їхньому житті, а тому постійно бажають повернутися до своїх старих звичок. Критерієм справжнього «зцілення від гри» є те, що колишній Алкоголік може пити в компанії, але при цьому не наражати себе на небезпеку. Звичайне зцілення «повним утриманням» не задовольнить аналітика ігор.

З опису цієї гри зрозуміло, що існує сильна спокуса для Рятівника зіграти в «Я тільки намагаюся допомогти тобі»; для Переслідувача – «Подивись, що ти зробив зі мною»; а для Роззяви [27] У сленгу нижчого світу термін «роззява» спочатку означав «усе добре» або «задовільно», і лише згодом набув значення «простак». ( Прим. авт. ) – «Приємну людину». Із розповсюдженням рятівних організацій, які пропагують ідеї, що алкоголізм – це хвороба, алкоголіки навчаються грати в «Дерев’яну ногу». Закон, який має особливий інтерес до таких людей, як правило, заохочує це. Акцент змістився з Переслідувача на Рятівника, з «Я – грішник» на «Чого очікувати від хворої людини?» (відзначається тенденція в зміні мислення – від релігійного виправдання до наукового). З екзистенціальної точки зору зміна є сумнівною, з практичної ж – не вистачає дій, щоб зменшити продаж спиртного запеклим алкоголікам. Та проте організація анонімних алкоголіків для більшості людей все ще залишається кращою організацією у терапії надмірності.

Антитеза. Як відомо, в «Алкоголіка» зазвичай грають серйозно й від цього важко відмовитись. В одному випадку жінка-алкоголік майже не брала участі у груповій терапії, поки не вирішила, що знає про учасників достатньо, щоб продовжити свою гру. Вона попросила їх сказати, що вони думають про неї. Оскільки жінка поводилася досить люб’язно, люди казали різні добрі речі про неї, але вона запротестувала: «Це не те, чого я хочу. Я хочу знати, що ви думаєте насправді!» Вона дала зрозуміти, що очікує на принизливі коментарі. Інші жінки відмовилися переслідувати її, після чого вона пішла додому і сказала чоловікові, що, якщо вона питиме, він повинен або розлучитися з нею, або відправити її до лікарні. Він пообіцяв зробити це, а ввечері вона напилася і він відправив її до лікарні. У цьому прикладі інші учасники відмовилися виконувати роль Переслідувачів, яку місіс Вайт їм відвела; вона була не в змозі терпіти таку антитетичну поведінку, незважаючи на всі зусилля допомогти їй, тому вона знайшла вдома людину, яка хотіла б зіграти таку роль.