Эрик Берн - Ігри, у які грають люди

У гру «Кредитор» у вигляді «Спробуй не заплатити» (СНЗ) часто грають дрібні землевласники. Гравці СТЗ та СНЗ легко впізнають один одного й через передбачувані транзакційні переваги та змагання отримують таємне задоволення і швидко починають спілкуватись. Незалежно від того, хто виграє гроші, кожен поліпшує позицію іншого, граючи в «Чому все це сталося зі мною?» після того, як усе скінчиться.

Грошові ігри можуть мати дуже серйозні наслідки. Якщо ці описи звучать комічно для деяких людей, це не тому, що вони дріб’язкові, а тому, що вчать людей ставитися серйозно до тривіальних мотивів поза ними.

Антитеза. Очевидна антитеза СТЗ – це запит на негайну оплату готівкою. Але хороший гравець у СТЗ, щоб обійти цю перепону, знає методи, які діятимуть на всіх кредиторів, окрім найжорсткіших. Антитеза СНЗ – оперативність і чесність. Оскільки запеклі гравці в СТЗ та СНЗ є професіоналами у повному розумінні цього слова, любителі мають стільки ж шансів виграти, скільки б вони мали проти шулерів. Якщо любитель рідко виграє, він може принаймні насолоджуватися життям, якщо він стає учасником однієї з цих ігор. Оскільки такі ігри за традицією серйозні, ніщо так не спантеличує професіоналів, аніж сміх потерпілого аматора наприкінці. У фінансових колах це вважається неприпустимим. У випадках, про які повідомили авторові цієї книги, сміх із боржника, якого випадково зустріли на вулиці, викликає у нього здивування та розчарування, як гра в анти-«Тюхтія» з гравцем у «Тюхтія».

Теза. Зазвичай у цю гру грають люди, в яких на лобі написано: «Будь ласка, не бийте мене». Спокуса майже непереборна, і, коли все приходить до логічного результату, Вайт жалібно плаче: «Але ж написано: не бийте мене». Потім він розгублено додає: «Чому все це сталося зі мною?» (ЧВЦСМ). Клінічно ЧВЦСМ можна інтроектувати й діагностувати як кліше гри «Психіатрія»: «Щоразу, коли я в стані стресу, я не в собі». Один елемент гри в ЧВЦСМ можна визначити як гордість навиворіт: «Мої нещастя кращі, ніж ваші». Ця риса часто зустрічається в параноїків.

Якщо люди в оточенні Вайта стримуються від удару через доброту, участь у грі «Я тільки намагаюся допомогти тобі» чи соціальні умови або правила організації, його поведінка стає дедалі більш провокаційною, поки він не переступає межі та змушує їх зробити йому послугу. До цієї категорії належать вигнанці, покинуті або ті, хто постійно втрачає роботу.

Відповідна гра серед жінок називається «Старенька сукня». Жінки, часто шляхетного походження, щосили намагаються бути поганими. Вони роблять так, щоб їхній заробіток із «поважних» причин не перевищував мінімуму. Якщо в них є статки, то завжди знаходяться заповзятливі молоді люди, які допоможуть їм позбутися грошей, даючи їм натомість акції неіснуючої фірми або щось на кшталт цього. У розмовній мові таку жінку називають «подружка матері», яка завжди готова дати розумну Батьківську пораду та живе життям інших. Їхня гра ЧВЦСМ – тиха, і лише поведінка жвавої боротьби ніби натякає на «Чому все це сталося зі мною?»

Цікава форма ЧВЦСМ спостерігається у добре адаптованих людей, які часто здобувають успіх, що перевищує їхні очікування. У цьому випадку ЧВЦСМ може призвести до серйозного й конструктивного мислення та особистісного зростання в кращому сенсі, якщо набуде форми «Що я насправді зробив, щоб це заслужити?»

Теза. У класичному вигляді її можна побачити в покері. Вайт має гарний розклад карт, наприклад чотири тузи. У цей момент, якщо він є гравцем у ПСС, він більше зацікавлений у тому, що Блек повністю в його владі, ніж у тому, що він може виграти гроші.

Вайту необхідно відремонтувати каналізацію у домі, й він уважно вивчає витрати разом із сантехніком до того, як дати останньому зелене світло. Ціну встановлюють і домовляються, що не буде жодних доплат. Коли сантехнік надає рахунок, він додає декілька доларів за клапан, який не врахували раніше, це становить приблизно чотири долари від усього чотирьохсотдоларового рахунку. Вайт розлючується, дзвонить сантехніку та вимагає пояснень. Сантехнік не відступає. Вайт пише йому довгого листа, критикуючи його майстерність та етику, і відмовляється оплатити рахунок, поки не виключать доплату. Сантехнік, зрештою, поступається.

Незабаром стає очевидно, що як Вайт, так і сантехнік грали в гру. У ході переговорів вони погано визнали потенціал один одного. Сантехнік зробив свій провокаційний крок, коли надав рахунок. Через домовленість щодо доплат сантехнік явно помилився. Вайт мав виправдання люті, спрямованої на сантехніка. Замість того, щоб просто домовитись гідним чином, що відповідає стандартам Дорослого, які він сам встановив, можливо, з невеликим роздратуванням, Вайт скористався можливістю зробити велике критичне зауваження щодо життя сантехніка в цілому. Поверхнево їхня сутичка має форму Дорослий-Дорослий, законне обговорення встановленої суми. На психологічному рівні це сутичка Батька з Дорослим: Вайт експлуатував свій тривіальний, але соціально виправданий протест (позицію), щоб висловити накопичену за довгі роки лють стосовно опонента, можливо, так робила його мати в подібній ситуації. Він швидко визнав своє основне відношення (ПСС) і зрозумів, що навіть тішиться з такого провокаційного кроку сантехніка. Потім він згадав, що колись, у ранньому дитинстві, він шукав подібні несправедливості, отримував від них задоволення та використовував їх. У багатьох випадках, з якими він зіштовхувався, він забув фактичну провокацію, але згадав у деталях хід битви. А сантехнік, мабуть, грав у варіацію «Чому все це сталося зі мною?» (ЧВЦСМ).