Пол Клейнман - Психологія 101 - Факти, теорія, статистика, тести й таке інше

1. На першому етапі експерименту мати і дитина залишалися в кімнаті: усамітнення мало допомогти дитині звикнути до нового оточення.

2. Щойно дитина звикала до нового оточення, до кімнати заходила незнайома людина і приєднувалася до матері й дитини.

3. Тоді мати виходила, залишаючи дитину наодинці з незнайомцем.

4. Трохи згодом матір поверталася до кімнати, а незнайомець виходив.

5. Після цього з кімнати виходила й матір, лишаючи дитину на самоті.

6. До кімнати повертався незнайомець.

7. На останньому етапі матір поверталася до кімнати, а незнайомець виходив.

Мері Ейнсворт оцінювала інтенсивність чотирьох різних моделей поведінки дітей за шкалою від 1 до 7. Спостерігалися такі моделі поведінки, як сепараційна тривога (виявлення дитиною дискомфорту в моменти, коли мати виходила з кімнати), прагнення до досліджень, тривожність у зв’язку з незнайомою ситуацією (реакція дитини в моменти, коли в кімнаті залишалася незнайома людина) і сприйняття возз’єднання (поведінка дитини під час повернення матері). За результатами експерименту, Ейнсворт визначила три типи прихильності дітей: захищена, униклива й резистентна.

Діти із захищеним типом прихильності впевнені, що матір або об’єкт прихильності (ОП) здатний забезпечити їхні потреби. Вони прагнуть до контакту з ОП у разі виникнення проблем або стресових ситуацій та використовують ОП як безпечну гавань, яка допомагає досліджувати навколишнє середовище. Мері Ейнсворт виявила, що більшість маленьких учасників її експерименту схильні до захищеної прихильності. Коли такі діти засмучуються, ОП швидко заспокоює їх. Захищений тип прихильності розвивається тоді, коли ОП сприймає сигнали дитини і належним чином реагує на її потреби. За підсумками експерименту Ейнсворт, 70 % дітей виявили захищену прихильність і були схильні до таких моделей поведінки:

• сепараційна тривога – ознаки стресу в моменти, коли мати виходила з кімнати;

• тривожність у зв’язку з незнайомою ситуацією – прихильність до незнайомої людини в присутності матері та уникнення незнайомця в моменти, коли матір виходила з кімнати;

• прагнення до досліджень – використання матері як безпечної гавані;

• сприйняття возз’єднання – покращення настрою при поверненні матері до кімнати.

Діти з незахищеною уникливою прихильністю – більш незалежні й не схильні покладатися на присутність ОП під час дослідження навколишнього середовища. Ідеться не тільки про фізичну незалежність дітей – такі діти не потребують допомоги ОП. ОП не виявляє чутливості, не допомагає дитині справлятися зі складними задачами, не реагує на потреби дитини і не підтримує дитину в моменти емоційного стресу. За підсумками експерименту Ейнсворт, 15 % дітей виявили незахищену уникливу прихильність та були схильні до таких моделей поведінки:

• сепараційна тривога – жодних ознак стресу в моменти, коли матір виходила з кімнати;

• тривожність у зв’язку з незнайомою ситуацією – комфортне самопочуття і нормальна поведінка в присутності незнайомця;

• сприйняття возз’єднання – не виявлення особливої зацікавленості до повернення матері до кімнати;

• Ейнсворт завважила, що матір і незнайомець однаково легко заспокоювали таку дитину.

Для дитини з незахищеною резистентною прихильністю характерні вагання або неоднозначне ставлення до ОП. Діти, які виявляють ознаки такої прихильності, відштовхують ОП, коли той намагається взаємодіяти з ними. Однак періодично схильні тягнутися до ОП і бути залежними від нього. За такого типу прихильності ОП не забезпечує дитині відчуття захищеності, тому дитині складно відходити від ОП для дослідження навколишнього середовища. Коли дитина з незахищеною резистентною прихильністю засмучується або відчуває стрес, присутність і контакт з ОП не заспокоює її. А отже, таку дитину складно заспокоїти. За підсумками експерименту Ейнсворт, 15 % дітей виявили незахищену резистентну прихильність і були схильні до таких моделей поведінки:

• сепараційна тривога – ознаки сильного стресу в моменти, коли матір виходила з кімнати;

• тривожність у зв’язку з незнайомою ситуацією – страх перед незнайомцем і уникнення його;