Атипова депресія
Хворий на атипову депресію потерпає від багатьох симптомів глибокої депресії, проте в кількості, що недостатня для діагностування глибокої депресії. Найпоширеніші симптоми атипової депресії: набір ваги, посилення апетиту, надмірний сон або постійна втома, висока чутливість до будь-якої критики або негативного ставлення.
Біполярні розлади
Хворий на біполярний розлад (колишня назва – маніакально-депресивне захворювання) потерпає від серйозних перепадів настрою – між депресією і манією. Симптоми манії:
• роздратування;
• надмірна енергійність;
• піднесеність;
• переконання у власній значущості і дуже висока самооцінка;
• нервовість;
• швидкий темп мовлення;
• незначна потреба в сні або нібито її відсутність;
• суттєве зацікавлення діяльністю, що приносить задоволення, навіть коли така діяльність може призводити до згубних наслідків;
• імпульсивність;
• можлива параноя, марення і галюцинації.
Виокремлюють кілька різновидів біполярних розладів.
Біполярний розлад I типу
За біполярного розладу I типу маніакальний або маніакально-депресивний стан триває щонайменше сім днів. Часом стан хворого настільки погіршується, що потрібна госпіталізація. Хворі на біполярний розлад I типу здебільшого потерпають від нападів депресії, що тривають від двох тижнів.
Біполярний розлад IІ типу
Це менш гострий біполярний розлад, що характеризується легкою формою маніакально-депресивного стану.
Неуточнений біполярний розлад
У таких випадках людина виявляє симптоми біполярного розладу (суттєві відхилення від нормальної і звичної поведінки), однак параметрів, за якими діагностують біполярний розлад І або ІІ типу, бракує. Симптоми в такому стані можуть тривати недостатньо довго або може проявлятися замало симптомів.
Циклотимія
Досить легка форма біполярного розладу. Хворий на циклотимію потерпає від тих самих симптомів, що й хворий на біполярний розлад I типу, однак не йдеться про останню стадію маніакального стану або великий депресивний епізод. Циклотимію діагностують у людини, у якої такі симптоми даються взнаки протягом щонайменше двох років.
Лев Виготський (1896–1934)
Важливе значення соціальної взаємодії
Лев Виготський народився в Оршанському регіоні Російської імперії (нині Білорусь) 17 листопада 1896 року. Виготський закінчив правничий факультет Московського університету 1917 року і, зацікавившись психологією, вступив 1924 року до Інституту психології в Москві.
Виготський – відомий як дослідник у галузі освіти та розвитку дитини. Його робота досі використовується під час розгляду когнітивного розвитку. На думку Виготського, соціальна взаємодія відіграє ключову роль у когнітивному розвитку і люди надають значення різним поняттям, сприймаючи їх крізь призму суспільства і спільноти. Виготський працював у той самий час, що й Зіґмунд Фройд, Беррес Фредерік Скіннер, Жан Піаже та Іван Павлов. Однак на батьківщині Виготського комуністичний режим не схвалював його теорій, тому більшість написаних ним досліджень потрапили на Захід тільки після 1962 року на тлі послаблення напруженості часів Холодної війни.
11 червня 1934 року тридцятивосьмирічний Виготський помер від туберкульозу. За десять років професійної діяльності Виготський опублікував шість книжок. Найважливішим внеском дослідника у сфері психології вважається теорія соціального розвитку, у рамках якої він розробив концепцію про зону найближчого розвитку і дослідив значення мови.
Теорія соціального розвитку Лева Виготського
Виготський, значний вплив на якого справила робота Жана Піаже, вважав, що людський розум розвивається за рахунок взаємодії людини і суспільства.
Дослідник припускав, що певні інструменти (культура, мова і письменність) були створені для взаємодії людини із соціальним оточенням. Згідно з Виготським, діти перш за все опановують ці інструменти для соціальних функцій як спосіб необхідного їм спілкування з іншими людьми. Результатом досконалого опанування таких інструментів стає розвиток розумових здібностей.
Лев Виготський наголошував на значенні соціальної взаємодії в дитинстві. На його думку, діти постійно і поступово навчаються від батьків і вчителів, але навчання різниться в залежності від культури. Крім того, за переконанням дослідника, не тільки суспільство впливає на людей, а й люди – на суспільство. У теорії соціального розвитку Лева Виготського можна виділити три основні концепції.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу