Люба Клименко - Вибрані хіти

Ми завели будильник на п'яту ранку, пів на шосту накрили на стіл, без десяти шість свекрушище завагалося:

— Може, не варто? Подумаєш — яка на нам різниця — справжні вони чи підробні!

Я згодилася:

— Ми ж порядні жінки, як не як!

Все. Вирішено було в дім не запрошувати Фелікса Сигізмундовича.

Але коли ми вийшли на різьблений балкончик, наші очі знову впилися в олімпійські кільця, і ми якось навіть і не помітили, як запросили Фелікса Сигізмундовича на сніданок.

На столі стояло все, що він любив: домашній хліб, випечений бабою Сулимихою, молоко, надоєне бабою Сулимихою, сир, приготовлений бабою Сулимихою, і гарячий чайок, настояний Розалією Романівною на зіллі баби Сулимихи.

Фелікс Сигізмундович сів на лавку по-турецьки, поклавши оліміпійські кільця собі на п'ятки.

Я відчувала, що у мене піднімається температура. Цікаво, а що з Розалією Романівною? Я подивилася на неї стишка і захопилася: амазонка. Вона гіпнотизувала Фелікса Сигізмундовича павучим поглядом, а сама підливала йому чайок у горнятко.

Подіяло! Фелікс Сигізмундович заснув і навіть опустив одну ногу на підлогу!

Розалія Романівна перехрестилася і пішла в наступ.

Я стояла на порозі, готова в будь-який момент ретируватися. Тим більше, що надворі у візочку вже надривно верещав Петрик.

Залишалося п'ять кроків до мети, чотири, три два, один і…

Розалія Романівна повільно наближалася, простягнувши руку з черпаком для борщу, неначе збираючись у нього покласти дві кулі, які мирно відпочивали на лавочці.

У цю ж мить несподівано (а може, навпаки — цілком закономірно) пробудився Фелікс Сигізмундович і, блискавично оцінивши ситуацію, схопився за черпак і силою притягнув до себе Розалію Романівну, впившись поцілунком у її губи. Розалія Романівна спробувала звільнитися, але Фелікс Сигізмундович мертвою хваткою стиснув її. Вона виривалася, як звір, але не тут-то було!

Недаремно Фелікс Сигізмундович вів здоровий спосіб життя!

Я зрозуміла, що моя присутність тут небажана. Я вискочила з хати, і кинулася до Петрика, який вже встиг випасти із візочка на зелену карпатську травичку.

Брехати не буду: не знаю, що там відбувалося. Тільки вийшли вони з хати через дві години.

До кінця дня Розалія Романівна була замислена, як верба над рікою.

Увечері я не витримала і обережно у неї спитала:

— Ну як?

Розалія Романівна мовчки вийняла зі своєї сумочки десять доларів, поклала на стіл і промовила:

— Ти була права! Вони — справжні!

І було в цій фразі стільки гордощів і задоволення! І я подумала: після п'ятдесяти у нормальних людей все тільки починається…

… А наступного ранку, замість «Гозочки», ми почули:

— Гузя (тобто Рузя), сонечко, пгосипайся!

Як ви думаєте, до якого типу мужчин належить Фелікс Сигізмундович?

Ну?

Напружили уяву!

Не здогадалися?

Даю ключ до розгадки. Хто підкидає свої яйця у чуже гніздо?

Правильно! Зозуля!

Розслабтеся. Це був жарт. Звичайно, зозуля — дуже характерний тип чоловіка. Але Фелікс Сигізмундович до нього не належить. Надто він позитивний.

Але оскільки ми вже згадали зозулю, давайте про неї і поговоримо.

Чоловіка-зозуля можна розпізнати досить просто: за ним тягнеться довгий шлейф розбитих жіночих сердець, абортів, законно- і незаконнонароджених дітей.

Найцікавіше, що це дуже примітивна істота. Специфікою його фізіології є те, що єдиним думаючим органом у нього є пеніс з яйцями.

Саме тому писати про нього мені, жінці неординарній, хоч і легко, проте нецікаво.

Однак чого тільки не зробиш заради вас, дорогі жінки!

Отже, чоловік-зозуль має кілька підтипів, причому один із них — мачоподібний — добре описаний у світовій літературі. Красень-мужчина з хорошими зовнішніми даними. Дбає про свою зовнішність, як стриптизер, читає кама-сутру і застосовує її у житті, або, принаймні, дуже старається це зробити.

На пострадянському просторі це порівняно нове явище, тому кількість таких чоловіків у нас у процентному відношенні поки що невелика, та й то серед молодих людей. Часто це альфонси за покликом душі. Незважаючи на їхній самовпевнений вигляд, це, як правило, ущербні і жалюгідні істоти, які цілком здатні, побачивши зморшку на своєму обличчі, покінчити життя самогубством.

Але ми з вами зосередимося на іншому підтипі зозуля, більш «совковому». Я б назвала його «Мішка Олімпійський». Це такий собі маленький начальничок, бюрократична гнидочка, хоча, не виключаю, що серед них трапляються інтелігентні ведучі інтелектуальних телеканалів і професори університетів.