Стурла Пилског - Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації

Людський організм десь на 60 % складається з води. Ця частка дещо змінна і залежить від віку, статі та ваги, однак у тілі однаково багато води. Окремі органи містять іще більшу її кількість. Головний мозок складається з води на 70 %. Приблизно таку саму частку її знаходимо в серці, тоді як легені складаються з води на понад 80 %. Ми можемо кілька тижнів прожити без їжі, однак без води помремо впродовж кількох днів. Оскільки підтримання водного балансу є невід’ємною умовою нашого виживання, в організму мають бути точні механізми забезпечення цієї рівноваги. Про це і дбають нирки.

Сечовивідні шляхи чоловіка

Ті, хто займається спортом, знають, що людина втрачає багато рідини впродовж виснажливого тренування. Те саме стосується перебування в спекотних краях. Більшість рідини втрачається через потіння. У найгірших випадках людина втрачає понад десять літрів води впродовж одного дня. Рідина, що виходить із потом, забирає із собою також солі, вкрай необхідні організму. Саме через це піт солоний на смак. Якщо ми втрачаємо надто багато рідини й організм зневоднюється, він змушений вживати заходів, щоб компенсувати втрати.

Спершу мозок апелює до здорового глузду і закликає нас пити більше, активуючи відчуття спраги. Однак до здорового глузду ми не завжди дослухаємось, тож мозок одночасно звертається до нирок, які значно слухняніші. Нирки одразу ж починають заощаджувати воду.

Головний мозок комунікує з нирками з допомогою гормону АДГ (антидіуретичний гормон). Він виділяється гіпоталамусом – невеликою, проте вкрай важливою частиною головного мозку, що функціонує як зв’язкова ланка між нервовою і гормональною системами. АДГ швидко транспортується через кров до нирок, де дає команду заощаджувати воду. Нирки роблять це, концентруючи сечу. Вони обмежують кількість води, що випускається вниз, у міхур. Ви це помічаєте, коли сеча стає темно-жовтою і набуває сильного запаху, а в окремих випадках спричинює печіння в сечовипускному каналі.

Оскільки організм усе ще повинен позбуватися шлаків, нирки не можуть повністю перекрити продукування сечі. Це спричинило б накопичення шкідливих речовин у крові, що, в свою чергу, призвело б до того, що низка важливих органів припинила б як слід функціонувати.

У випадку накопичення надмірної кількості води в організмі, що трапляється, наприклад, за серцевої недостатності, спрацьовуватимуть протилежні механізми. Тоді гіпоталамус закручує АДГ-кран і в такий спосіб дає ниркам команду випускати рідину.

Обидва механізми діють за секунди, і якщо обидві нирки добре функціонують, організм швидко встановить якомога кращий рідинний баланс.

Узагалі-то буде помилкою сказати, що для цього потрібні дві нирки, бо ми здатні чудово обходитися й однією. Нирки мають велику резервну здатність, тож якщо ми втратимо одну, ефект іншої зросте, і вона підтримуватиме ниркову функцію практично без змін.

Наш організм не особливо чистоплотний. Він увесь час продукує шлаки у великих кількостях. Це відбувається через розщеплення їжі та напоїв, а також через постійне розкладання і відбудову тканин, таких як м’язи і кістки. Усе це потрапляє у кров у формі благословенної суміші речовин, яких ми потребуємо, і тих, яких нам слід позбутися. Роль нирок – відфільтрувати кров для того, щоб необхідні складові залишилися, а шлаки були виведені з сечею.

Щоб упоратися із цим завданням, нирки повинні повсякчас знати, яких речовин організм потребує, а яких він може і повинен позбутися. Тут знову надходить великий потік крові до нирок. Позаяк уся кров проходить крізь них упродовж п’яти хвилин, нирки можуть постійно зчитувати ситуацію про весь організм і одразу ж уживати заходів, якщо виявляють брак або надмір якоїсь речовини.

Коли кров припливає, більшість води відфільтровується і залишає по собі первинну сечу, яка тоді проходить крізь вигадливу трубчасту систему ниркової тканини. Ця система дуже ефективна – нирки продукують близько 180 літрів сечі протягом доби! Якби ми були змушені усе це випісювати, то в людей не залишалося б часу на багато інших занять. Та нирки знають, що й до чого. Коли первинна сеча звивається крізь ниркову тканину, більшість рідини всмоктується назад у кров, і зрештою ми продукуємо десь півтора літра сечі на добу.