Стурла Пилског - Зовнішня історія. Penis. Керівництво з експлуатації

Навіть коли ПСА залишається високим, це ще не свідчить про наявність раку простати, лише про те, що, можливо, варто перевіритись ретельніше.

Якщо показник ПСА залишається вищим за норму в чоловіків, які поза тим здорові, зазвичай приймають рішення про подальше обстеження. Це особливо стосується випадків, коли пальпуються ґулі або ділянки затвердіння на простаті.

Не так багато років тому першим кроком було брати проби тканини простати, однак тепер спершу проходять МР-обстеження, яке в останні роки зайняло важливу позицію серед заходів із виявлення раку простати. Це спеціалізоване обстеження, яке використовує надзвичайно сильні магнітні поля для вивчення внутрішніх структур організму. Обстеження дає багато важливої інформації про простату, однак не може з точністю підтвердити рак, лише вказує на ділянки в залозі, де в разі наявності він найвірогідніше локалізується.

Якщо після визначення показників ПСА та МР-обстеження все ще залишається підозра на рак простати, наступний крок – дослідження проб тканини (біопсія). Таке обстеження я тримаю в запасі для чоловіка, який «нетерпляче» чекає цієї зустрічі. Насправді воно не таке вже й жахливе, як його репутація, і рідко буває особливо болючим. Більшість проб тканини в наші дні беруть за допомогою тонкої ультразвукової голки, яку вводять у пряму кишку. Уролог отримує тоді зображення залози на екрані й може взяти проби, орієнтуючись на нього. Найчастіше ділянку довкола простати перед тим, як узяти проби, місцево знеболюють. Переважно беруть близько дванадцяти зразків тканини, але кількість заборів різниться в кожному конкретному випадку. Це обстеження може спричинити побічні дії та ускладнення. Найчастіше це кровіння, що зазвичай не є небезпечним і минає впродовж дня або двох. Набагато більше побоюються інфекцій, що за звичних заборів тканин виникає в 2–5 % пацієнтів. Ці інфекції можуть бути серйозними і вимагають госпіталізації. Задля уникнення ускладнень останнім часом почали використовувати метод, який, схоже, значно зменшує ризик серйозних інфекцій: зразки беруть крізь шкіру промежини. Якщо цей метод і надалі буде таким успішним, більшість проб братимуть у такий спосіб уже за кілька років.

Після того як узято зразки тканини з простати, упродовж тижня ви отримаєте відповідь про наявність або відсутність раку. Та навіть якщо результати аналізу позитивні, лікування не завжди необхідне. Рак простати існує в різних варіантах, і деякі з них розвиваються настільки повільно, що жодним чином не впливають на тривалість або якість життя. Іншою крайністю є рак настільки агресивний, що його треба лікувати якнайшвидше, щоб урятувати пацієнта.

Наскільки лютий рак простати, залежить від того, наскільки ракові клітини відрізняються від звичайних клітин простати. Це оцінюють патологи, які аналізують зразки тканини. Якщо рак виявлено, його оцінюють, проставляючи від 6 до 10 балів за так званою шкалою Глісона. 6 балами оцінюють найбільш звичний тип раку, який є малоагресивним і рідко потребує лікування. На протилежному кінці шкали маємо Глісон 10. Цей тип раку розвивається вкрай швидко й агресивно, але трапляється рідше. Більшість тих, хто нині отримує лікування від раку простати, має Глісон 7, тип раку середнього ступеня агресивності, який розвивається багато років, перш ніж переросте в захворювання із загрозою для життя. Все ж ризик того, що він може вкоротити життя пацієнтові, доволі великий, тому лікування рекомендують, особливо пацієнтам до 75 років.

Якби обстежили простати всім чоловікам за шістдесят, у більшості виявили би довготривалий рак простати певного ступеня. Цьому типові раку треба багато часу на розвиток, а тому необхідність у його лікуванні виникає рідко. Це не означає, що цих пацієнтів повністю випускають із поля зору. Іноді доброякісний рак простати може змінитися і стати більш агресивним. Щоб виявляти всі такі випадки, пацієнтів тримають під наглядом. Це співпраця між пацієнтом, урологом та сімейним лікарем, які ведуть спостереження за «доброякісними» типами раку в безпечний спосіб.

Щодо пацієнтів із більш активним раком простати, то тут доводиться вдаватися до більш радикального підходу – операції або опромінення. Метою є повне видалення раку з організму. Під час операції повністю видаляють простатичну залозу, а іноді ще й прилеглі до неї лімфовузли, куди може поширюватися хвороба. У нашій країні цю операцію виконують із використанням робот-асистованої лапароскопічної простатектомії, де уролог керує інструментами з допомогою машини, що забезпечує надточні рухи.