Збіґнєв Герберт - Лабіринт біля моря

Voyage pittoresque dans l’Empire ottoman, en Grèce (фр.) — «Живописна мандрівка Османською імперією та Грецією».

Quod Gothi non fecerunt, Scotus fecit (лат.) — «Те, чого не вчинили готи, вчинив шотландець».

Itenéraire de Paris à Jérusalem (фр.) — «Мандрівка з Парижа до Єрусалима».

Живописну історію повстанської боротьби містить сучасний тим подіям альбом Макріанніса, що зберігається в столичному музеї з шаною, належною національним пам’яткам. Це грецький відповідник images d’Épinal [ Images d’Épinal (фр.) — образки з Епіналю, банальні картинки.] Наївне малярство, наративне, мелодраматичне, яке в сучасного глядача викликає радше лагідну посмішку. З незрівнянним театральним розмахом взялися за тему повстання європейські романтичні малярі, зокрема французи, з усією помпезністю, відчуттям драми й жаху, даючи волю почуттям, а також гарячій вохрі й кобальту. — Прим. З. Г.

В афінському музеї історії та етнографії зберігають дерев’яні погруддя славних мужів античності, які були оздобою носів повстанських кораблів. Фемістокл чи Солон із величезними носами й грізними розбійницькими вусами мають мало спільного з класичним грецьким портретом. Натомість вони разюче нагадують диких критських пастухів і морських розбишак. — Прим. З. Г.

Son et Lumière (фр.) — звук і світло, пленерне освітлення з музикою.

О noblesse, о beauté simple et vraie! Déesse dont le culte signifie raison et sagesse, toi dont le temple est une leçon éternelle de conscience et de sincérité (фр.) — «О шляхетність, о красо проста і правдива! Богине, культ якої означає розум і мудрість, о ти, храмом якої є одвічний урок сумління і щирості».

Cloaca Maxima (лат.) — найбільший стік для нечистот.

Bucchero (лат.) — точніше, bucchero nero, найстаріша етруська кераміка чорного кольору.

Hastati, principes, triarii (лат.) — списоносці, важко озброєні, резерв.

Genetrix et mater superstitionum (лат.) — праматір і мати забобонів.

…Non enim hic, ubi ex Tusco more /

Tute tibi indigne dotem quaeras corpore (лат.) —

«…ні, щоб за своїм тіренським звичаєм /

Розпусно власним тілом на посаг збирала».

Histrion (лат.) — актор.

Rana, ranae, ranae, ranam, rana, rana (лат.) — відмінювання іменника «жаба»; ubi — коли; ut — як; ubi primum — як тільки; ut primum — як тільки; simul — водночас, як тільки; simulac — як тільки; simulaque [так у Герберта, правильно simulatque ] — як тільки; dum — тоді як, ще; donee — поки, допоки; quod — тому, тому що; antequam — перш ніж; priusquam — спершу; cum — тоді як.

Felix qui potuit rerum cognoscere causa (лат.) — «Щастя довідавсь, хто зміг розпізнатися в силах природи» (Вергілій, Георгіки, 2, 490; пер. М. Зерова).

Maxima debetur puero reverentia (лат.) — «Дитині належить особлива повага» (Ювенал, Сатири, 14, 47).

Repetitio est mater studiorum (лат.) — «Повторення — мати научання».

Gallia Narbonensis (лат.) — Прованс і Лангедок.

Масілія — сучасний Марсель.

Tumultuantes Britannos ob non redditos transfugas (лат.) — «Саме бунтували брити через затримку [Римом] їхніх утікачів».

Rex et legatus Augusti in Britannia (лат.) — король і намісник Августа в Британії.

Women liberation (англ.) — рух за емансипацію жінок.

Limitanei (лат.) — дослівно «прикордонники».

Quid salvum sit, si Roma périt? (лат.) — «Що уціліло, коли гине Рим?» (св. Ієронім).

Qui bene amat, bene castigats (лат.) — «Хто справді любить, той належно карає».

Puer Romanus (лат.) — «Римський хлопець».

Terra est rotunda (лат.) — «Земля кругла».

Puer bonus, servus miser (лат.) — добрий хлопець, нещасний раб.

Gavius hic, quem dico, Consanus, cum in illo numéro civium Romanorum ab isto in vincla coniectus esset et nescio qua ratione clam e lautumiis profugisset Messanamque venisset, qui tam prope iam Italiam et moenia Reginorum, civium Romanorum, videret et ex illo metu mortis ac tenebris quasi luce libertatis et odore aliquo legum recreatus revixisset, loqui Messanae et queri coepit se civem Romanum in vincla coniectum, sibi recta iter esse Romam, Verri se praesto advenienti futurum (лат.) — «Той Ґавій із Коси, про якого кажу, коли його разом із іншими в кайдани закували, не знаю яким чином вислизнув потаємно з Копальні й до Мессіни прибув. Побачивши, як близько Італія і мури Реґії, від страху смерті він охолов. Вийшовши з темниці, наче світлом свободи протвережений, наче подмухом прав овіяний, він знову віджив. У Мессіні він почав говорити і скаржитися, що будучи римським громадянином, був укинутий до в’язниці, що прямує просто до Риму, і там на прибуваючого Верреса буде чекати» (Ціцерон, Промова проти Берреса).