Збіґнєв Герберт - Лабіринт біля моря

В папці можна знайти нотатки розділів (чи тем?) проектованої книжки. На одному з них Автор написав: « Лабіринт біля моря: 1. Лабіринт біля моря; 2. Фера; 3. Спроба опису грецького краєвиду; 4. Гарячі Ворота; 5. Саламін; 6. Акрополь; 7. Самоська справа; 8. Раби; 9. Акрополь і душенька; 10. Міркування над тарелем ».

На іншій нотатці, на лівому боці Герберт зазначив, поруч із назвою розділу, кількість сторінок машинопису: « Лабіринт біля моря: 1. Акрополь і душенька (замість вступу) — 8; 2. Лабіринт біля моря — 45; 3. Спроба опису грецького краєвиду — 20; Про етрусків — 20; [в іншій врізці урізано, мабуть, текст не готовий, без зазначення кількості сторінок]; 5. Подружжя з Керветері; 6. Акрополь — 40; 7. Самоська справа — 14; 8. Урок латинської мови — 40; [загальна кількість сторінок:] 187». Це майже остаточний список, порівняно зі змістом цієї книжки, з урахуванням того, що іншою є послідовність розділів. Іншою є також кількість сторінок окремих розділів, близька радше до кількості сторінок робочих машинописів.

На підставі рукописів і попередніх машинописних версій нарисів, які ми публікуємо у видавництві Zeszytów Literackich під назвою Лабіринт біля моря як першодрук, ми переконуємося, що плани Автора зазнали змін: книжка про мандрівку до Греції як до джерела європейської цивілізації, була розширена за рахунок нарису про етрусків і мала б бути доповнена нарисом про могутність і занепад Риму. Нарис «Урок латинської мови» став утіленням цього проекту; в папках, надписаних рукою Герберта Лабіринт біля моря , ми також знайшли в рукописі нотатки й уривки незавершеного нарису « Занепад Риму »; нотатки « Навали »', виписки з публікації « Розграбування Риму ».

Том Збіґнєва Герберта Im Vaterland der Mythen [На батьківщині міфів] (пор. III; вид. 1973 року з посиланням на © 1970) опосередковано кидає світло на те, як поставала книжка. Німецьке видання містить твори віршами та прозою за 1956–1973 роки. Нариси, уміщені в цьому томі: « Спроба опису грецького краєвиду »; « Акрополь »; « У дорійців » (із тому Варвар у саду ); « Самоська справа »; « Лабіринт біля моря ».

[Цей розділ у електронній версії книжки зреалізовано у вгляді приміток. — Прим. верстальника .]

Великий польський поет, есеїст, драматург і публіцист Збігнєв Болеслав Герберт [Zbigniew Bolesław Herbert] народився 29 жовтня 1924 року у Львові, який тоді входив до складу відродженої Польської Республіки. Його предки по батьковій лінії прибули до Львова у середині XIX століття через Відень із Британії, а часто згадувана у віршах поетова бабуся походила з відомої львівської вірменської родини Балабанів. Батько, Болеслав Герберт (1892–1963), був юристом і економістом, керував невеликим банком і страхувальним товариством, мати, Марія з родини Каняків (1900–1980), займалася вихованням дітей — у родині була ще старша сестра Галина, яка тепер мешкає у Варшаві, та молодший брат Януш, який помер під час війни.

Герберти виховували дітей у дусі польського патріотизму та відданості консервативним традиціям, родина була добре забезпеченою і дала дітям гарну освіту. Ще в дитинстві майбутній поет органічно засвоїв дух мультикультурності рідного міста, яке дуже любив, попри важкий досвід радянської (1939–1941) та німецької (1941–1944) окупації, що зруйнували щасливий світ його дитинства та позбавили малої батьківщини. У роки війни він склав у Львові іспити на атестат зрілості в підпільній гімназії, працював продавцем у крамниці залізного товару та годувальником вошей у бактеріологічному інституті професора Вайгеля. Якось під час катання на лижах важко ушкодив ногу, ортопедична операція була невдалою, і письменник усе життя накульгував.

26 березня 1944 року Герберти втекли зі Львова від можливих репресій радянського режиму, оселилися спершу неподалік Кракова у Прошовицях, а пізніше на постійно у Сопоті. Ще у Львові Збіґнєв Герберт мав контакти із середовищем польського підпілля, після війни брав участь у діяльності розвідувальної групи та терористичних актах антикомуністичних формувань, тому був змушений часто міняти місця проживання, щоб уникнути арешту службами безпеки.

Майбутній письменник і поет отримав ґрунтовну освіту: у 1945–1947 роках відвідував заняття в Академії Красних Мистецтв, навчався у Торговельній академії та на юридичному факультеті Ягайлонського університету в Кракові, у 1947–1948 роках вивчав право і філософію в університеті імені Миколая Коперніка в Торуні, де, зокрема, познайомився з професором Генриком Ельзенберґом, який став його духовним гуру на усе життя.