6. Постанова кінцевого протоколу до 19 статті одержує слідуючий уклад: сторони, які заключають договір, мають себе по змозі взаімно підпирати щодо залізничних тариф, особливо в доставці безпосередніх тарифів. Для того обидві сторони, що заключають договір, ввійдуть по можності скоро взаімно в переговори.
7. Параграф 5 четвертої частини кінцевого протоколу одержує слідуючий уклад: «обидві сторони погодились, щоб митові уряди обох держав були відчинені в кожний день року з виключенням днів недільних та тих, котрі законами означені як свята«. в) Для господарських зносин між Австро-Угорщиною і Українською Народною Республікою набирають сили ті умови, котрі зазначені в наступаючих постановах російсько-австро-угорського договору про торгівлю та мореплавство з 2 (15) лютого 1906 р., а саме: статті 1, 2, 5, включно тарифи А і В, статті 6, 7, 9 до 13, ст. 14 уступи 2, 1,З, ст. 15 до 24, далі в постановах кінцевого протоколу до статті 1 і 12 уступи 1, 2, 4, 5 і 6 до статті 2, 3 і 5, до статті 2 і 5, до статті 1, 4, 5, 7 і 8, до статті 2, 5, 6 і 7, до статті 17, як також до статті 22 уступ 1 і 3. При цім наступає згода про слідуючі точки:
1) загальна російська митна тарифа з 13 (24) січня 1903 р. остається в дальшій силі.
2) стаття 4 одержує слідуючий уклад: «сторони, котрі заключають договір, зобов’язуються не перепиняти взаїмних зносин між своїми областями ніякими заборонами для привозу, вивозу і перевозу». Виїмки від сего дозволяються лише в таких случаях: а) для тютюну, солі, пороху та усяких інших взривних матеріалів, як також для товарів, котрі б коли-небудь на області одної зі сторон, що заключають договір, були предметом державного монополю; б) відносно воєнних запотребовань при надзвичайних обставинах; в) відносно публічної забезпеки і санітарних та ветеринарійно-поліційних зглядів; г) для деяких виробів, для котрих з інших важних політичних і господарських причин, особливо в зв’язку з перехідним воєнним часом можна би було видати надзвичайні розпорядження заборони; 3) жодна сторона не буде мати претензій до тих полегшей, котрі друга сторона запоручує, або запоручить якій-небудь другій державі на підставі існуючої або майбутньої митової умови між ними, як се є, наприклад між Австро-Угорщиною та князівством Ліхтенштейн, або в дрібному пограничному обороті в межах 15-кілометрової смужки; 4) стаття 8 одержує слідуючий уклад: «всякого роду товари, котрі перевозяться через області одної зі сторін, котрі заключають договір, обосторонньо мають бути вільні від всякої перевозової оплати незалежно від того, чи перевозиться прямо, чи в дорозі виладуються, складуються на склади і знов наладовуються»; 5) постанова кінцевого протоколу до 21 статті одержує слідуючий уклад: «сторони, котрі заключають договір, мають себе по змові взаємно підпирати, особливо в доставці безпосередніх тарифів. Для того обидві сторони, які заключають договір, ввійдуть по можності скоро у взаємні переговори. Що торкається господарських зносин між Українською Народною Республікою і Болгарією, то належить їх управильнити до заключення остаточного торговельного на засаді найбільше упривілейованого народу. Жодна сторона не буде мати претензій на ті полегші, котрі друга сторона запоручує або запоручить якій-небудь другій державі на підставі існуючої або майбутньої митової умови, або в дрібному програничному обороті в межах 15-кілометрової пограничної смужки»; д) що торкається господарських зносин між Українською Народною Республікою і Туреччиною, то обидві сторони до заключення нового торговельного договору взаємно запоручають собі таке поступовання, з яким відносяться до найбільше упривілейованого народу. Жодна сторона не буде мати претензій на ті полегші, котрі друга сторона признає, або признає другій державі на підставі існуючої або майбутньої митової умови, або в дрібному пограничному обміні; з) сила тривання, передбаченого в 11 числі нинішнього договору для господарських зносин між Українською Народною Республікою, з одної сторони і Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною, з другої сторони, може бути продовжена по взаємній згоді сторін. Якби речинці, передбачені в 1 уступі 2 числа, мали наступити перед 30 червня 1919 р., то кожній із сторін, котрі заключають договір, вільно виповісти на шість місяців, рахуючи від 30 червня 1919 р., постанови, що містяться у вище поміченому числі 4; а) Українська Народна Республіка не буде мати ніякої претензії на ті полегші, які Німеччина запоручує Австро-Угорщині, або якому другому краєві, котрий стоїть з нею в митній спілці і граничить з Німеччиною безпосередньо через якусь другу державу, котра стоїть з нею або Австро-Угорщиною в митній спілці, або які Німеччина запоручує своїм власним колоніям, заграничним посілостям і областям, котрі є під охороною, або краям, котрі стоять з ними в митній спілці. Німеччина не буде мати ніяких претензій, які Українська Народна Республіка запоручує якомусь другому краєві, який стоїть з нею в митній спілці і граничить з нею безпосередньо через другий край, котрий стоїть з нею в митній спілці, або які вона запоручує колоніям, заграничним посілостям і областям, які стоять з нею в митній спілці; б) в господарських зносинах між обнятими договором митовими полосами обох держав, Української Народньої Республіки, з одної сторони і Австрійсько-Угорської монархії, з другої сторони, Українська Народна Республіка не буде мати ніяких претензій на ті полегші, які Австро-Угорщина запоручує Німеччині, або якому-небудь другому краєві, стоячому з нею в митній спілці, котрий граничить з Австро-Угорщиною безпосередньо або посередньо через якийсь другий край, що є в митній спілці з нею, або з Німеччиною. Колонії, заграничні посілості і області, коли находяться під охороною, стоять під тим зглядом на рівні з матерним краєм. Австро-Угорщина не буде мати ніяких претензій на ті полегші, які Українська Народна Республіка запоручує якому другому краєві, стоячому з нею в митній спілці, котрий з Україною граничить безпосередньо або посередньо через якийсь другий край, що стоїть з нею в митній спілці або колоніям, заграничним посілостям і стоячим під охороною областям тих країв, які з нею в митній спілці. А наскільки в нейтральних державах находяться товари, які походять з Німеччини або України, і на котрих лежить заборона безпосереднього чи посереднього вивозу в межі одної з сторін, котрі заключають договір, то такі заборони до вільного орудування повинні бути знесені щодо сторін, котрі заключують договір. Тому обидві сторони, котрі заключають договір, обов’язуються негайно повідомити правительства нейтральних держав про знесення вище згаданих обмежень довільного орудовання; в) поскільки в нейтральних державах находяться товари, котрі походять з Австро-Угорщини або України, і на котрих лежить заборона безпосереднього і посереднього вивозу з меж одної із сторін, котрі заключають договір, то такі обмеження до вільного орудування повинні бути знесені зглядом сторін, котрі заключують договір. Тому обидві сторони, котрі заключають договір, обов’язуються негайно повідомити правительства нейтральних держав про знесення вище згаданих обмежень до вільного орудування.
Читать дальше