Владлен Мараєв - Україна, 1918 - Хроніка

Стаття 6. Воєнні полонені з обох сторін будуть відпущені додому: хіба би вони хотіли за згодою держави, в котрій вони перебувають, залишитися в її областях, або удатися до іншого краю. Питання, що стоять у зв’язку з тим, будуть полагоджені в окремих договорах, передвиджених в 8-й статті.

Стаття 7. Сторони, які заключають договір, зобов’язуються зваїмно зав’язати негайно господарських зносин до слідкуючої згоди і устроїти обмін товарів на підставі слідуючих постанов:

1. До 31-го липня б. р. треба буде переводити взаїмний обмін лишків найважніших сільськогосподарських промислових виробів для задоволення біжучих потреб згідно з такими постановами: а) кількість та рід витворів, котрих обмін передбачено в попередньому уступі, означить обостороння згода комісії, яка складається з однакової кількості членів з обох сторін і збереться негайно після підпису мирового договору; б) ціни витворів при згаданім обміні товарів означує по взаємній згоді комісія, котра складається з рівної кількості представників обох сторін; в) обрахунок відбувати в золоті на таких основах: 1 тис. німецьких державних марок в золоті рівні 462 крб. в золоті Української Народної Республіки, а також рівні 462 руб. в золоті бувшого російського цісарства (1 руб. рівняється 1/16 імперіала), або 1 тис. австрійських і угорсьских корон в золоті рівні 396 крб. 78 грошам, в золоті бувшого російського цісарства (1 руб. рівняється 1/16 імперіала); г) обмін товарів, котрі мають бути установлені комісією, яка перебачена в уступі «а» відбувається через державні, або державою контрольовані центральні інституції, обмін же тих витворів, котрі не будуть означеними вище передбаченими комісіями, відбувається дорогою вільного обороту на підставі тимчасового торговельного договору, котрий передбачається в слідуючім числі.

2. Наскільки в числі І не передбачено нічого іншого. В основу господарських зносин між сторонами, котрі заключають договір, тимчасово до заключення остаточного торговельного договору, але у всякому разі на протяг не менше як шість місяців після заключення миру між Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною з одної сторони, і тепер стоячими з ними в стані війни європейськими державами, Сполученими Державами Північної Америки та Японії, з другої сторони, повинні бути положені в основу отакі постанови: а) для господарських зносин між і Українською Народною Республікою і Німеччиною ті умови, які зложені в нижче згаданих постановах російсько-німецького договору про торгівлю та мореплавство з року 1894, 1904, а саме: стаття 1 до 6, 7 включно тарифи «а» та «в», 8 до 10, 12, 13 до 19, далі в постановах в кінцевому протоколі перша часть до статті 1, уступ 1 і 3 до статті 1 і 12 уступи 1, 2, 4, 5, 6, 8 і 9 до статті 3, до статті 5, уступи 1 і 2, до статті 5, 6, 7, 9 і 10 до ст. 6, 7 і 11 до ст, б до 9, до ст. 6 і 7, до ст. 12 уступи 1, 2, 3 і 5 далі в частині четвертій, параграфи: 3, 6, 7, 12, 12 б, 13, 14, 15, 16, 17, 18 з застереженням відповідних змін в організації властей, 19, 20, 21, 23.

При цьому настала згода відносно слідуючих точок:

1. Загальна російська тарифа з 13-26 січня 1903 р. задержує свою силу.

2. Стаття 5 одержує слідуючий уклад: сторони, що заключають мир, обов’язуються обостронньо не перепиняти взаємних торговельних зносин ніякими заборонами в справі привозу, вивозу або перевозу і дозволяти перевіз. Виїмки дозволяються лише для таких виробів, котрі на області одної зі сторін, що заключають договір, були або будуть предметом державного монополю, як також для деяких виробів, відносно котрих зі взглядів на здоров’я, ветеринарну поліцію і публічну безпечність, або з інших важних політичних і господарських причин можна би видати надзвичайне зарядження заборони, особливо в зв’язку з перехідним воєнним часом.

3. Жодна сторона не буде мати претензій до тих полегшень, котрі друга сторона заперучує, або запоручить якій-небудь другій державі на підставі існуючої, або майбутньої митової умови, як це є наприкладом між Німеччиною і Вел[иким] кн[язівством] Люксембург, або в дрібному пограничному оборотні в межах 15-кілометрової смужки.

4. Стаття одержує слідкуючий уклад: всякого роду товари, котрі перевозяться через область одної з обох сторін, мають бути вільні від всякої перевозової оплати, незалежно від того чи перевозяться прямо, чи в дорозі виладовується, складається на складі і знову наладовуються.

5. На місце статті 12 має вступити слідуюча постанова: а) відносно взаємного захисту прав первотворів на твори літератури, штуки та фотографії в зносинах між Українською Народною Республікою і Німеччиною набирають сили постанови договору, котрий заключили Німеччина і Росія 15-28 лютого 1913 р.; б) відносно взаємного захисту означення товарів мають бути важними декларації також на будучність постанови з 11-23 липня 1873 р.