Відомими в Галичині були випадки народження дитини в «сорочці», – це коли дитина виходила на світ у плодовій оболонці, яка не розірвалася при народженні. Коли дитина народжується в «сорочці», то це вважали ознакою того, що в майбутньому вона буде щасливою. Засушену частину з цієї «сорочки» зашивають в одяг новонародженого, і вона виконувала роль своєрідного оберега, який людина має мати при собі до самої смерті (Західне Поділля).
Коли пуповина відсихає і відлітає від новонародженого, то батьки її ховають і зберігають до певного віку дитини (часто до семи років), а потім дають самому хлопчикові розв’язати, адже вірять, що це сприятиме фізичному і розумовому розвиткові дитини.
Важливого значення надавали і першій купелі дитини. Підбір рослин для першої купелі хлопчика дещо відрізнявся від купелі дівчинки. Хлопчикам до купелі клали інструменти, щоб вони були вправними господарями, копійки, щоб були багатими (повсюдно), олівець, щоб добре вчилися грамоти. Коли дитину перший раз клали до колиски, то могли ставити туди певні господарські інструменти, книгу тощо.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
Див.: Голик Р. Культурна пам’ять і Східна Європа: писемна культура та формування суспільних уявлень в Галичині. Львів, 2015. С. 274–275; The Wyth of Calicia / International Cultural Centre Wien Museum; idea for the exhibition J. Purchla, E. Brix. Kraków, 2014. P. 87–119.
Грушевський М. Галичина і Україна // Націоналізм. Антологія. Київ, 2000. С. 180–187.
Проект «Україна». Австрійська Галичина / автор-упорядник М. Р. Литвин. Харків, 2016. С. 318–361.
Історія Львова: у трьох томах / редкол.: Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. Львів, 2007. С. 326–332.
Уланов В. Галіция в єя прошлом и настоящем. Москва, 1917. С. 2–8.
Лагов В. Галичина. Ея история, природа, населеніє, багатства и достопримечательства. Петроград, 1915. С. 41–56.
Rudnićkyj S. Ukraina, Land, und Volk. Eine gemieffssliche Landeskunde. Wien, 1916. S. 27–206.
Детальніше див.: Красівський О. Галичина в першій чверті ХХ ст. Проблема українсько-польських стосунків. Львів, 2000. 416 с.; Лисенко В. Галичина в концепції польської месіанської візії. Емінак . 2017. № 3. С. 19–24; Його ж. Галичина в месіанській візії Ю. Пілсудського. Грані . 2017. Т. 20. № 7. С. 34–39.
Вінценз С. На високій полонині. Івано-Франківськ, 2011. С. 123–128.
Див.: Галичина: Етнічна історія / відп. ред. С. Макарчук. Львів, 2008. С. 131–132; Його ж. Історико-політичне та етнографічне районування України: питання співвіднесеності. Народознавчі зошити . 2001. № 3. С. 389–394; Ястремська Т. Діалектний простір Галичини: говірки української мови. Українська мова в Галичині: історичний вимір. Львів, 2011. С. 55–106.
Могитич І. Р. Типи та розвиток будівель селянського двору. Народна архі- тектура Українських Карпат ХV – ХХ ст . Київ: Наукова думка, 1987. С. 29.
Андрієвська Т. Традиційне народне житло в с. Космач. Наукові записки. Музей народної архітектури та побуту у Львові . Львів, 1998. Вип. І. С.39.
Могитич Р. І, Кіщук Т. П. Садиба житло інтер’єр. Гуцульщина: історико-етнографічне дослідження . Київ: Наукова думка, 1987. С. 175.
Шухевич В. Гуцульщина / Переднє слово Д. Ватаманюка; вступна стаття П. Арсенича. Верховина: [б. в.], 1997. Ч. 1–2. С. 138; Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л. Подорожі в Українські Карпат и. Львів: Каменяр, 1993. С. 50.
Головацкій Я. Ф. Объясненіе этнографической карты Галичины, Сѣверо-восточной Угріи и Буковины. Народныя пѣсни Галицкой и Угорской Руси, собранныя Я. Ф. Головацкимъ. Москва: Изд. Имп. О-ва Истории и Древностей Рос. при Моск. Ун-те, 1878. Ч. 1. С. 693.
Данилюк А. Скарби народної архітектури Гуцульщини. Львів: Логос, 2000. С. 38–39.
Вінценз С. На високій полонині. (правда старовіку). Львів: Червона калина, 1997. С. 35–38.
Читать дальше