Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

Як тільки десять американських танків рушили до шлагбаума, з радянського боку їм назустріч висунулися десять радянських Т-54. Тут вже без жартів: у радянських танків зняті зовнішні паливні баки, закриті бортові номери, розкриті амбразури гарматних прицілів, розчохлені гармати, зенітні і спарені кулемети. І на броні - букетик квітів від стукачів таємної поліції.

Тут без жартів: зовнішні паливні баки зняті, закриті бортові номери, розкриті амбразури гарматних прицілів, розчохлені гармати, зенітні та спарені кулемети.

Десять на десять. Ті завмерли на своєму боці, ці - на своєму. Тільки в наших броня міцніша, силует нижчий, 100-мм гармата сильніша. Втім, стрільба буде з нульової дистанції. Тут вже немає різниці, в кого яка броня і яка гармата. Тут переможе той, хто вдарить першим.

Десять на десять. Тільки у наших броня міцніша, силует нижчий, 100-мм гармата сильніша. Втім, стрільба буде з нульової дистанції, тут вже немає різниці, в кого яка броня і яка гармата - переможе той, хто вдарить першим. Це видима частина поки безкровного зіткнення. За бойовою тривогою піднята вся група радянських військ у Німеччині, всі п'ятсот тисяч бійців. Світ стояв на межі самознищення - для початку Третьої світової війни вистачило б одного випадкового пострілу.

Десять на десять - це видима частина поки безкровного зіткнення. Рівно десять проти десяти виставлені заради того, щоб ситуацію не посилювати. Але весь 68-й гвардійський танковий полк тут, поруч, у сусідніх вулицях і провулках: 94 танки і 12 БТР. Але бойову тривогу (без виходу з містечок) генерал-полковник Якубовський оголосив усій групі військ, підняв усі п'ятсот тисяч бійців. Дай команду - і танкові, мотострілецькі, артилерійські, зенітні й усі інші полки, бригади, дивізії, ламаючи паркани та стіни, миттєво вирвуться з військових містечок, займуть бойові позиції та райони зосередження.

Оголосив тривогу генерал-полковник Якубовський і тут же - термінова шифрограма в чотири адреси: товаришу Хрущову, товаришу Козлову, міністру оборони Маршалу Радянського Союзу Малиновському, начальнику Генерального штабу Маршалу Радянського Союзу Захарову.

З'їзд продовжує свою роботу. Виступають шахтарі і ткалі, сталевари і залізничники: Схвалюємо! Схвалюємо! Схвалюємо! Плани партії - в життя!

Але делегат з'їзду Комуністичної партії головнокомандувач ГРВН Маршал Радянського Союзу Конєв Іван Степанович уже мчить у лімузині на червоне світло по вулиці Горького. Швидше на Центральний аеродром! Йому в цей час належить бути в Німеччині.

Маршали Радянського Союзу Малиновський і Захаров теж, не піднімаючи шуму, покинули залу засідань. Їхнє місце - в глибокому бункері в надрах Ленінських гір: Північній групі військ (це наші війська в Польщі) - бойова тривога! Південній групі (це в Угорщині) - бойова тривога! Балтійського флоту! Прибалтійському, Білоруському, Київському, Прикарпатському військовим округам! Ракетним військам стратегічного призначення! Військам ППО країни! Тривога! Тривога! Тривога!

У Східному Берліні всі підходи до району протистояння радянських і американських танків перекриті східнонімецькою поліцією. Але п'ять особливо перевірених молодих комуністок пропустили. І вони прикрасили броню радянських танків квітами. І всі газети Східної Німеччини завили від радості: вже так нам, жителям Східної Німеччини, за колючим дротом добре живеться, вже так добре, що й не знаємо, як віддячити нашим дорогим визволителям, за допомогою яких вдалося відгородитися від проклятих буржуйських вітрин.

Два десятки танків з двох сторін. Багато годин, стоячи один навпроти одного і направивши дула один на одного, вони бачили вищир противника крізь сітки оптичних прицілів.

А світ стояв на межі Третьої світової війни. На грані самознищення. Тут би саме час питання задати: навіщо кляті американці нас дражнили? Невже не розуміли, що один постріл, як постріл Гаврила Принципа в Сараєво в 1914 році, міг спричинити незворотну реакцію? В даному випадку - ланцюгову реакцію в найпрямішому сенсі! Адже постріл міг бути випадковим!

Запитання правильне. Але й про інше подумати слід: а що їм залишалося, якщо Радянський Союз порушив Потсдамську угоду?