Володимир Різун - Кузькіна мать - хроніка великого десятиріччя (До 50-річчя Карибської кризи)

Але викладачі наші за рідкісним винятком були людьми розумними, бо слова свої підтверджували фактами, з якими було важко не погодитися. А факти зводилися до того, що Пеньковський заважав військово-промисловому комплексу США.

ГРУ і КДБ - ворожі організації.

Як Гестапо і Абвер.

ГРУ добувало таємниці противника, КДБ наглядала за ГРУ. Ми були завжди поруч. І чекісти посміювалися: так ми вашого Пеньковського вирахували майже за рік до арешту! Та ми реготали, слухаючи кожне його слово під час зустрічей з чужоземними розвідниками в Москві!

Зараз Інтернет заповнений спогадами чекістів, які стежили за Пеньковським: ми реготали...

Всі чекісти вірою і правдою служили своєму режиму, режиму ідіотів і злочинців. Цьому режиму вони клялися у вірності. Полковник Пеньковський Олег Володимирович наносив смертельний удар владі, яку чекісти повинні були захищати. Але вони реготали... І нічого не робили.

Пеньковський був убитий. Тим часом процес розпаду Радянського Союзу набирав обертів. У 1963 році повстав Кривий Ріг. Було спалено відділення міліції, на телеграфному стовпі повішений міліціонер, який стріляв у люд. Бунт довелося душити вогнем на ураження. Призвідників - вірніше тих, кого такими виставили на суді, - розстріляли.

Але повстав Сумгаїт.

Напруга зростала, все повинно було вибухнути і завалитися. І тоді Хрущов пішов на крайні заходи. Радянський Союз став закуповувати хліб у клятих капіталістів, в основному в Америці. В 1963 році Хрущов заплатив за ввезене зерно та інше продовольство 520,3 тони золота.

Хрущов був зрадником, ворогом народу, зрадником Батьківщини. Якби він малу частку того золота платив власному народу, то в країні був би достаток хліба, м'яса, масла і всього іншого. Але Хрущов чітко стояв на своєму: нехай селяни в колгоспах грошей не отримують, нехай вироджуються і спиваються, а золото віддам американцям. Нехай Америка процвітає. Нехай американському фермеру буде добре.

Так і пішло. Щороку Хрущов, а потім ті, хто його змінив, платили Америці данину сотнями тон золота, щоб власний народ вимирав у злиднях. Жебраками легко керувати.

Система налагодилася проста: золото, яке кремлівські вожді платили американцям, до нас уже ніколи повернутися не могло. Це втрата непоправна. А пшениця - продукт відновлюваний. В Америці наступного року виростала нова пшениця. І її знову продавали за золото.

Радянський Союз будував усе нові ракети й підводні човни, танки й бойові літаки. Заради того, щоб відбити можливий напад: віддамо останнє, але ракет наклепаємо. Лише б не було війни. Але Америці було зовсім нічого нападати на дурнів, які добровільно віддають свої скарби. Навіщо на них нападати, якщо вони й так данину справно платять?

А Радянський Союз готувався до зруйнування проклятого капіталізму. Радянський Союз будував підводні човни і ракети, танки і стратегічні бомбардувальники. Все більше і більше. Радянський Союз озброював увесь світ автоматами Калашникова. Радянський Союз підтримував будь-яких борців проти капіталізму, будь-яких екстремістів і терористів. І співали ми пісню: іншого немає у нас шляху, в руках у нас гвинтівка.

Іншого шляху дійсно не було. Прокляте капіталістичне оточення треба було знищувати. В іншому випадку Радянський Союз повинен був неминуче впасти, бо переваги вільної економіки перед бюрократичною були надто очевидні.

Але наші вожді, вкладаючи жахливі засоби у виробництво зброї і підтримку борців проти капіталізму в усьому світі, не задумувалися над досить простим питанням. Якщо ми в кінцевому підсумку поламаємо капіталізм, то хто ж нас тоді буде годувати?

Жовтень 1962 року - апогей розвитку Радянського Союзу. Вища точка польоту.

Далі почалося ковзання вниз. Вожді розуміли: треба щось або когось міняти. Перш за все - Хрущова. Змова назрівала.

У жовтні 1964 року Хрущов відпочивав на берегах Чорного моря. У цей час без його відома було зібрано пленум Центрального Комітету. І Хрущова ввічливо попросили повернутися в Москву.

Хрущов сказився. Як? Який пленум? Чому не доповіли?

Хрущову ніхто нічого не пояснював: повертайся, чекаємо.

А хрущовська охорона - це КДБ. Хрущовська охорона - в підпорядкуванні генерал-полковника Семичастного.

Весь урядовий зв'язок - це теж КДБ. Він теж підпорядкований генерал-полковнику Семичастному.

І весь урядовий транспорт - кораблі, поїзди, літаки, - все це КДБ.