Тони Джадт - Після війни. Історія Європи від 1945 року

Instituto per la Ricostruzione Industriale (Інститут промислової реконструкції), Instituto Nazionale delle Assicurazioni (Національний інститут страхування), Ente Nazionale Idrocarburi (Державне нафтопромислове об’єднання), Ente Nazionale per l’Energia Elettrica (Державне електроенергетичне об’єднання).

Evgenia Ginzburg, Journey into the Whirlwind (Harcourt, 1967); Margarete Buber-Neumann, Von Potsdam nach Moskau: Stationen eines Irrweges (Stuttgart: Deutsche Verlags-Anstalt, 1957); Wolfgang Leonhard, Child of the Revolution (Pathfinder Press, 1979), уперше опублікований у Кельні в 1955 році під назвою Die Revolution entl ä sst ihre Kinder ; Victor Serge, Mémoires d’un révolutionnaire (Paris, 1951); Boris Souvarine, Stalin. A Critical Survey of Bolshevism (уперше виданий англійською в 1939 році).

У період між 1975 та 1981 роками лише Франція прийняла 80 тисяч біженців з Індокитаю.

У 1963 році, коли він уже давно втратив інтерес до своїх власних французьких комуністів, автора Les Mains Sales («Брудними руками») ще можна було почути в Празі, де він захоплено розводився про соціалістичний реалізм в аудиторії спантеличених чеських письменників й інтелектуалів.

Моральна казка (фр.). — Прим. пер.

Математик і філософ XVII століття Блез Паскаль вказував, що раціональна людина повинна прагнути віри в Бога і жити так, ніби Він справді існує. Якщо людина помиляється і Бога немає, то вона втратить лише окремі задоволення, натомість якщо Бог існує, то така людина отримає «вічність буття». — Прим. пер.

«La responsabilité envers l’Histoire dispense de la responsabilité envers les êtres humains».

«Pour ma part, je pense que s’il y a une grande cause aujourd’hui, c’est la défense des intellectuals». Див.: Le Nouvel Observateur , № 1140, вересень 1986, «Les Grandes Causes, ça existe encore?».

Antonino Bruno, Marxismo e Idealismo Italiano (1977), pp. 99–100.

Цікаво, що саме рішення чехословацького уряду в 1976 році ратифікувати Пакт ООН про права людини — коли Чехословаччина стала 35-ю державою-підписантом — зробило цей Пакт обов’язковим у рамках міжнародного права.

Абревіатура чеськ. «Výbor na obranu nespravedlivě stíhaných». — Прим. ред.

Але навіть рух за довкілля мав своїх власних внутрішніх дисидентів. Словацький письменник Мілан Шимечка застерігав своїх колег (зокрема Гавела) від недооцінювання переваг сучасності: «Я дотримуюся думки, що навіть забруднення, яке супроводжує промислові надбання, краще за хаос та жорстокість, від яких знемагають суспільства, де люди не спроможні задовольнити своїх базових потреб». Milan Šimečka, «A World With Utopias or Without Them», Cross-Currents , 3 (1984), p. 26.

Такія — в ісламі право приховувати релігійні переконання в разі переслідувань та загрози життю. — Прим. пер .

Югославія була винятком, який підкреслював правило: «Оскільки в Югославії ніколи не було офіційно встановленої культури (що не заважало офіційним фігурам бути присутніми в культурному житті країни), не могло бути і її природної протилежності — підпільної, альтернативної або паралельної культури, на кшталт тієї, яку ретельно плекали інші соціалістичні країни». Dubravka Ugresic, The Culture of Lies (1998), p. 37.

І недарма. Як ми вже знаємо, тогочасні британські й німецькі рухи за мир усуціль кишіли радянськими та східнонімецькими розвідниками.

Луїс Корвалан (1916–2010) — генеральний секретар Комуністичної партії Чилі, ув’язнений після військового путчу Піночета в 1973 році. — Прим. наук. ред.

Упродовж 1980-х років Польща та Чехословаччина скотилися до від’ємного економічного зростання — насправді їхні економіки зменшувалися. Уся економіка СРСР, очевидно, почала скорочуватись із 1979 року.

Timothy Garton Ash, The Uses of Adversity (NY, 1989), p. 9.

Сільське господарство Радянського Союзу, Угорщини та Румунії переважно нагадувало великі поміщицькі маєтки ХІХ століття: в умовах низької оплати праці, поганого оснащення й кепських результатів працівники виконували для своїх відсутніх на місці роботодавців необхідний мінімум, бережучи сили на справжню працю на своїх сімейних ділянках.

Я вдячний доктору Пауліні Брен за це посилання.

У брежнєвські роки виготовити пів кіло яловичини коштувало три з половиною рублі, але в магазинах її продавали за два. Європейська спільнота теж субсидувала фермерів, і приблизно в тих самих пропорціях. Різниця, звичайно, полягала в тому, що Західна Європа могла дозволити собі Спільну сільськогосподарську політику, а Радянський Союз — ні.