Тони Джадт - Після війни. Історія Європи від 1945 року

З 1962 року Греція мала статус асоційованого члена Європейської економічної спільноти.

Рух грецьких спільнот поза межами Греції за приєднання своїх територій до Грецької держави. — Прим. наук. ред.

Утім сама хунта не уникла покарання. Одинадцять її лідерів судили та визнали винними в серпні 1975 року. Троє отримали смертний вирок, пізніше пом’якшений до довічного ув’язнення. Пападопулос помер у в’язниці в 1999 році, до кінця так і не визнавши провини. Пізніше суд визнав винним генерал-бригадира Іоаннідіса за його дії в придушенні повстання в Політехнічному університеті. На момент написання цієї книжки він перебуває у в’язниці. (Іоаннідіс помер у 2010 році від хвороби легенів. — Прим. пер. ).

Моррес помер у 1952 році у віці 84 років. Сам Салазар, син агента з нерухомості, народився в португальському місті Вімейру 28 квітня 1889 року, на тиждень пізніше за Гітлера. Як для людини, що керувала європейською державою наприкінці 1960-х років, він був напрочуд глибоко вкоріненим у звичаї попереднього століття — його мати народилася в 1846 році.

Станом на 1973 рік на Західну Європу припадало дві третини імпорту та експорту Португалії.

Утім молоді офіцери-пуритани та їхні союзники з лівого крила були незадоволені подальшим напливом того, що вони вважали порнографічною літературою і фільмами, коли Португалія надолужувала п’ятдесят років культурних обмежень. Якось вони навіть спробували заборонити виконання фаду, португальських народних пісень, бо вважали, що ці пісні навіюють «сум і фаталізм», а відповідно шкодять їхнім цілям просвітництва й суспільного прогресу.

Ідеться про період, коли Олександр Керенський був головою Тимчасового уряду в 1917 році в Росії. — Прим. наук. ред.

Ще в 1963 році іспанський лідер, не вагаючись, стратив захопленого комуніста, Хуана Ґрімау, усупереч широкому засудженню з боку міжнародної спільноти.

Іронія полягає в тому, що внаслідок ретельно відміряних свобод, які Франко дозволив активістам-студентам в останнє десятиліття свого правління, іспанські студенти покоління шістдесятих зазвичай постфактум перебільшували ту роль, яку вони відіграли в подальшій боротьбі країни за демократію.

Див. Розділ 7. Як наслідок, католицькі лідери, не заплямовані пов’язаним із Франко минулим, могли зіграти активну роль у демократичних перетвореннях країни, виконуючи роль «моста» між радикалами й консерваторами.

Грандіозний меморіальний комплекс «Долина полеглих», відкритий 1959 року, став місцем поховання (часто вимушеного) загиблих у Громадянську війну 1936‒1939 років. Незважаючи на те, що це місце, за словами Франко, мало стати національним актом спокути й примирення, воно залишалося контроверсійним, як і події війни. З демократизацією Іспанії Долина полеглих як символ диктатури продовжувала провокувати дебати в суспільстві. Суперечку було вирішено в жовтні 2019 року, коли рештки Франко, який у 1975 році також був похований у меморіалі, перенесли до сімейної усипальниці. — Прим. наук. ред.

Каудильйо в перекладі з іспанської означає «вождь». Із 1937 року до своєї смерті титул каудильйо носив Франциско Франко. — Прим. наук. ред.

Іспанська соціалістична робоча партія; ісп. Partido Socialista Obrero Español. — Прим. ред.

За місяць до того, як Іспанську комуністичну партію легалізували, вона провела в Мадриді публічний з’їзд єврокомуністичних партій Західної Європи.

Соціально-географічний розподіл виборів 1977 року моторошно нагадував розподіл 1936 року — по суті, політична культура країни була законсервована на чотири десятиліття.

Стаття 151 Конституції надавала можливість «самоврядування» будь-якому регіону, який би про це попросив.

Проти короля й парламенту в 1982 та 1985 роках сталося ще два заколоти, обидва їх легко придушили.

Антоніо Техеро як одного з основних керівників військового заколоту засудили на 30 років позбавлення волі в травні 1982 року. Техеро вийшов з в’язниці в 1996-му, пробувши за ґратами більше, ніж решта учасників заколоту. — Прим. наук. ред.

За даними офіційної статистики щодо безробіття, до середини 1980-х безробітним серед працездатного населення був більше ніж кожен п’ятий. Напевно, реальна цифра була ближча до кожного четвертого. У країні, де досі не існувало функціональної мережі соціального забезпечення і де мало хто мав приватні заощадження, ці цифри означали загальну скруту.