Ларрі Вульф - Винайдення Східної Європи - Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва

Здесь есть возможность читать онлайн «Ларрі Вульф - Винайдення Східної Європи - Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2009, Издательство: Часопис «Критика», Жанр: История, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

  • Название:
    Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва
  • Автор:
  • Издательство:
    Часопис «Критика»
  • Жанр:
  • Год:
    2009
  • Город:
    Київ
  • ISBN:
    нет данных
  • Рейтинг книги:
    4 / 5. Голосов: 1
  • Избранное:
    Добавить в избранное
  • Отзывы:
  • Ваша оценка:
    • 80
    • 1
    • 2
    • 3
    • 4
    • 5

Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Україна завжди палко прагнула свободи». Хто це сказав? Цю фразу, таку доречну для наших часів, коли Україна нарешті стала незалежною державою, написав Вольтер у XVIII сторіччі в «Історії Карла XII»: «L’Ukraine a toujours aspiré à être libre». Ларрі Вульф досліджує витоки концептуального поділу Європи на Східну та Західну, що його спершу винайшли мандрівники та мислителі доби Просвітництва, а відтак уречевили картографи та політики. Перш ніж з’явитися на мапі, Східна Європа постала в свідомості людини Просвітництва, констатуючись у процесах входження, заволодіння, уявляння, картографування, звернення і залюднення, що були результатом химерних поєднань уяви, інтересу та об’єктивного факту. Цей інтелектуальний продукт XVIII сторіччя пережив епоху свого народження і, збігшись із геополітичними реаліями XX сторіччя, породив культурно-філософські аномалії, наслідки яких не подолано досі.

Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Коли Жокур писав статті для «Енциклопедії», географія Татарії цікавила його набагато менше, ніж етнографія татар. (278) Він описав їх як «народи, що заселяють майже всю північну Азію», зіґнорувавши їхню присутність на півдні Європи. Опісля, у дусі Ліннея, він подав класифікацію, за якою татари поділялися на п’ятнадцять основних «народів», перелічених за абеткою. Барабинські татари були розміщені у Великій Татарії, а буджацькі татари, звісно, проживали в Європі, на західному узбережжі Чорного моря, поблизу гирла Дунаю. Калмики не мали «постійного осідку, а жили у повстяних наметах, які вони розбивають і складають в одну мить, на території від Монголії до Волги» 125.

Кримські татари, за Жокуром, скидалися на калмиків, «але вони не такі потворні». Вони невисокі на зріст і кремезні, зі «засмаленою шкірою (teint brûlé), напіввідкритими свинячими оченятами (yeux de porc), пласколиці, з маленьким ротом, білими, наче слонова кістка, зубами і майже безбороді». Вочевидь, Жокур намагався схарактеризувати їх як окрему расу, до того ж вельми непривабливу. Для повноти цього відразливого образу кримських татар залишалося повідомити, що «кінське м’ясо й кобиляче молоко — їхні улюблені ласощі» 126. Коли Робер-де-Воґонді майже одночасно, 1762 року, опублікував у Парижі «Новий кишеньковий атлас», одна мапа в цьому атласі була присвячена кольору шкіри. Вона показувала, що вся Європа заселена білою расою. Ще одна мапа — мапа типів обличчя — показувала, що всі мешканці Малої Татарії «з пласкими обличчями й вузькими очима» расово відрізнялися від європейців 127. Жокур, котрий під час написання «Розмаїтості людського роду» чимало позичив з Бюффонової «Природничої історії», дотримувався просвітницьких уявлень про расові характеристики, доводячи, що кримські татари, хоч і мешкали в Європі, залишалися чужинцями з Азії.

Черкеські татари жили на узбережжі Каспійського моря навколо гирла Волги, але Жокур не зауважує, що вони також були мешканцями Європи. Їхні «мова, звичаї, нахили й навіть зовнішність» зраджували в них татар. Щодо зовнішності, то вони «досить потворні», хоча їхні жінки вважалися красунями, як колись виявив Сеґюр. Чоловікам робили обрізання, і вони «дотримувалися деяких інших мусульманських обрядів». Дагестанські татари жили навколо Каспійського моря, і їм випало бути «найпотворнішими з усіх (279) мусульманських татар». Шкіра в них «дуже смаглява (fort basane)». Монгольські татари «населяють найбільшу частину Великої Татарії», на схід від калмиків аж до самого «Східного моря». Ногайські татари, котрі жили на Волзі й Каспії, скидалися на дагестанських татар, «за винятком того, що вони мали зморшкуваті обличчя, наче у старих бабів». Узбецьких татар, останніх у абетковому переліку, Жокур розмістив у Великій Бухарі, «величезній провінції Великої Татарії» 128.

Порівнюючи історію татар з історією інших варварів, Жокур зауважив, що ґоти, які підкорили Римську імперію, принесли монархію та свободу, а татари, хоч би кого вони захопили, приносили із собою лише рабство та деспотизм. Утім, масштаби їхніх завоювань «вражають уяву». «Для людської природи принизливо, що ці варварські народи підкорили майже всю нашу півкулю» і що «цей люд, такий огидний на вигляд (vilain de figure)», став «володарем всесвіту». Жокур натякав на часи Чингісхана, при дворі якого «можна було бачити суміш татарського варварства й азійської розкоші» та «давні скіфські колісниці, що їх і досі використовують кримські татари». Жокур «бачив» татар як мішанину варварів, що вражали Західну Європу, але він таки міг розташувати їх за абеткою від башкирів до узбеків, близьких за мовою, звичаями, схильностями й зовнішністю. Але те, що так багато цих народів жили в Європі, властиво у Східній Європі, було набагато більшою проблемою. «Це величезне вмістилище неосвічених, сильних і войовничих людей вивергало свої потоки, що розсіялися майже по всій нашій півкулі», — писав Жокур. Він запевнив своїх читачів, що татари і досі воюють за допомоги луків і стріл, тому цивілізація у безпеці: «Не слід більше боятися великих переселень цих народів, рафіновані народи захищені від нападів цих варварів» 129. Насправді переселення, потоки й виверження були тут ні до чого, позаяк татари вже жили в Європі, вздовж Чорного і Каспійського морів, у гирлі Дунаю та в гирлі Волги. В 1944 році Сталін депортував 250 тисяч кримських татар — всіх до одного — до Сибіру й Центральної Азії; нині вони нарешті повертаються додому, до Криму, до Європи.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва»

Обсуждение, отзывы о книге «Винайдення Східної Європи: Мапа цивілізації у свідомості епохи Просвітництва» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x