Юрій Терещенко - Український патріот з династії Габсбургів

А. Н. за його призначення, але саме зараз це неможливо, воно може відбутися лише через деякий час.

Вашу справу буду мати на увазі. Рішення міського скарбника залежить від попередніх спроб. Отримати ссуду йому як барону буде важко. Підполковника Гужковського я також знаю як хороброго чоловіка.

У мене все добре. Минулого тижня їздив на… фронт, сьогодні їду до Семиграддя, також побачу там Альбрехта, я вже дуже радію зустрічі із ним, — сподіваюся, у тебе все добре.

Твій вірний дядько Фрідріх»

(ЦДІАЛУ. — Ф. Ф. 408, on. 1, спр. 567, - Арк. 8–9. Рукопис).

50. АОК (Armee Oberkommando) — найвище командування австро-угорської армії.

51. Йдеться про німецького імператора Вільгельма II (1888–1918) — імператора Німеччини і короля Прусії. Представники іншої гілки Гогенцоллернів — Зігмарінгени (1866–1947) були королями Румунії.

52. Лемберг — німецька назва м. Львів.

53. Боложинов — селище поблизу Буська (нині — Львівська обл.).

54. Ожидів — залізнична станція неподалік міста Золочів, 67 км від Львова.

55. К.К. — імперська канцелярія.

56. Йдеться про посла Австро-Угорщини в Німеччині князя Конрада Гогенлое (1863–1918), який до призначення на цю посаду з січня 1916 р. очолював міністерство внутрішніх справ Австро-Угорщини.

57. «Kurier Codzienny» — інформаційно-політична щоденна газета польською мовою. Видавалася у Варшаві (1866–1939).

58. «Діло» — найстарша і тривалий час єдина українська галицька щоденна газета, виходила у Львові протягом 1880–1939 рр. Під час Першої світової війни виходила неперіодично, за радянської влади — закрита. Відстоювала ідеологію народовців, а з 1925 р. — УНДО, хоч і не була офіційним партійним органом. Часто друкувала статті представників інших політичних поглядів. Перший редактор — В. Барвінський, останній (1927–1939, з перервами) — В. Мудрий.

59. Очевидно, мова йде про призначення перемиським греко-католицьким єпископом Йосафата Коциловського (1876–1947) — українського церковного, громадського та культурного діяча. Духовну освіту одержав у Львові та Римі. Професор богослов’я і проректор духовної семінарії у Станіславові, у 1915–1916 рр. — ректор української духовної семінарії у Кромерижі (Моравія), від 1916 р. — перемиський греко-католицький єпископ. Заснував організацію духовенства «Єпархіальна поміч», Єпархіальний інститут католицької акції, тижневик «Український Бескид», низку харитативних товариств тощо. 1946 р. був переданий польською владою радянським каральним органам. Помер у Лук’янівській в’язниці.

60. Берхтольд Леопольд (1863-?), граф — австрійський політичний і державний діяч. 1906–1911 рр. — посол Австро-Угорщини в Росії, 1912–1915 рр. — міністр закордонних справ Австро-Угорщини.

61. Пілсудський Юзеф (1867–1935) — польський політичний і державний діяч. Один із засновників ППС, керував її бойовими терористичними групами (1905–1907). У 1914–1918 рр. командував 1-ю бригадою польського легіону у складі австро-угорської армії. У листопаді 1918–1920 рр. — тимчасовий керівник Польської держави, з квітня 1920 р. перший маршал Польщі. Уклав Варшавський договір з УНР. Вів радянсько-польську війну, підписав Ризький мир 1921 р. У 1926–1928 рр. і 1930 р. — прем’єр-міністр Польщі.

62. «Українське Слово» — щоденний часопис націонал-демократичної орієнтації, який виходив у Львові 1915–1918 рр.

63. Ймовірно, мова йде про імператора Карла І. Див. прим. 5.

64. Пасічна — село Надвірнянського пов. (нині — Івано-Франківська обл.).

65. В. Габсбург згадує гору Маківка у Високому Бескиді, де 29.04-2.05.1915 р. відбувся перший великий переможний бій УСС (семи сотень І і II куренів у складі 55-ї австрійської дивізії) з російськими військами. Незважаючи на те, що у військових діях загинуло 47 усусів, ця перемога стала знаковою для січових стрільців і сприяла їхній популярності серед української спільноти на чужині.

66. Йдеться про установу, що займалася справами генеалогії. В. Габсбург клопотався про підтвердження нобілітації роду Гужковських, наданої у XVIII ст.

67. Ймовірно, мова йде про статтю, яку замовив К. Гужковський для «Українського слова», з тією ж інформацією, що й замітка в газеті «Діло». Див. док. № 11.