Девід Хогган - Міф про шість мільйонів

Наскільки відомо, звинувачення в масовому знищенні жидів з усієї Європи було вперше висунуто проти Гітлера і його уряду в книзі польсько-жидівського адвоката Рафаеля Лемкіна (Rafael Lemkin) «Axis Rule in Occupied Europe» («Правління Осі в окупованій Європі»), яка вийшла 1943 року. Лемкін стверджує, що нацисти вбили газом мільйони жидів — можливо, навіть 6 мільйонів. Ця «точна» цифра була вперше підтверджена в «New Jewish Frontier» на початку 1945 року. Свідки на Нюрнберзьких процесах підтвердили цю цифру після тортур, не перевищуючи її, хоча сторона звинувачення в Нюрнберзі була готова погодитися навіть на цифру приблизно в 4 мільйони. Повністю ігноруючи факти, президент Трумен заявив, що «6 мільйонів — це вірне число», і часто повторював цю цифру, надавши їй таким чином офіційний статус. Він цинічно заявляв, що його бажання догодити жидам викликано тим, що в Сполучених Штатах жидівських виборців було набагато більше, ніж арабських.

Цифра в 6 мільйонів прижилася, головним чином, завдяки тому, що його жиди визнавали, що дотримуватися подібної цифри було досить важко і що її перевищення тільки б додало безглуздя до вже й так безпідставної заяви; хоча в пресі ця цифра часто доходила і до 7, і до 8 мільйонів. Прикріплення до цієї цифри в 6 мільйонів репарацій, виплачуваних Західною Німеччиною Ізраїлеві та німецьким жидам, забезпечило сильний і узаконений фінансовий інтерес для увічнення цієї цифри.

Перед тим як почати розглядати літературу про легенду про знищення шести мільйонів жидів, є корисним описати загальне становище. Переконливе рішення цієї проблеми не може базуватися на статистичних даних через відсутність таких у завершеному вигляді або в переконливій формі. Не відомо точно, скільки жидів перебувало під німецьким контролем воднораз під час війни — не кажучи вже про те, як саме німці чинили з жидами після того, як отримували їх в свої руки. Ніхто не знає достеменно, як багато жидів перебувало на територіях, остаточно окупованих Німеччиною, до того, як вона напала на Росію 22 червня 1941 року, або що́ саме сталося з тими жидами після нападу. Не ясно, скільки з них було евакуйовано вглиб Росії під час німецького наступу. Ніхто також не знає, скільки жидів було вбито різними слов'янськими народами до приходу німців. Існує безліч доказів того, що після початку війни слов'яни були більше від німців схильні до вбивства жидів, побоюючись того, що жиди підуть до російських партизанів. Не існує достовірної статистики скільки жидів евакуювали вглиб Росії чи емігрували до Палестини, до різних європейських країн, а також в США під час війни. Також не існує даних що заслуговують довіри, про те, яка кількість жидів з територій, окупованих Німеччиною, пережила війну. Під час війни — так само як і до неї — німці були більш схильні висилати жидів, ніж інтернувати їх, якщо (і коли) було можливо організувати еміграцію. А це було не так легко здійснити під час війни.

Жидівські статистики зі шкури пнулися, щоб збільшити число жидів на теренах, згодом окупованих Німеччиною, перед вереснем 1939 року і червнем 1941 року і просто фантастично занизити число жидів, які залишилися живими на червень 1945 року. Малоймовірно, що необхідна статистика колись буде отримана задовільним чином. Як жиди, так і росіяни цілком можуть приховувати наявну в них статистику через ймовірність того, що така статистика може розкрити розмах обману, який, беззаперечно, має місце. Якщо тільки росіяни колись не встановлять дружбу і порозуміння з німцями, вони ніколи не стануть розкривати цифри, які можуть зменшити звинувачення до Німеччини стосовно легенди про знищення. Найбільше, що можна зробити, — це вивести цифри і зробити розрахунки, які доводять цього разу, що німці просто не могли винищити 6 мільйонів жидів — навіть якщо б вони з самого початку вирішили це здійснити — і що для політики подібного штибу немає жодних доказів.

Відомо, що у вересні 1939 року близько 360 тисяч жидів перебувало під німецьким контролем в Німеччині, Австрії, Судетській області та Богемії-Моравії. У тій частині Польщі, яку окупувала Німеччина, до 1939–1940 років проживало близько 1 млн. 100 тис. жидів. В східній же Польщі, загарбаній росіянами восени 1939 року, перебувало приблизно 1 млн. 150 тис. жидів. Скільки з них перебралося до Росії перед німецьким нападом в червні 1941 року — невідомо. Поза всяким сумнівом, німці взяли під свій контроль велику кількість жидів під час вторгнення до Росії, але дуже ймовірно, що ніколи під час війни німці не контролювали більше 3,5–4 млн. жидів, причому багатьох з них взагалі не чіпали, аж до того часу, поки росіяни знову не зайняли ці території. Що більш чи менш ясно, так це те, що під час війни німці ніколи не контролювали таку величезну кількість жидів, як 6 мільйонів. Щоб винищити 6 мільйонів, їм потрібно було страчувати кожного захопленого жида аж до одного. Навіть прихильники легенди про знищення не стверджують, що це мало місце, оскільки вони описують велике число жидів, що використовувалися на роботах у всіх німецьких концтаборах.