Д. Журавльов: 100 ключових подій української історії

Подія підняла міжнародний авторитет Русі, яку тепер уже не мали розглядати як законне поле діяльності работорговців і завойовників-«християнізаторів». Русь зав’язала союзницькі відносини з найавторитетнішою середньовічною країною – Візантією (цей курс став стратегічним для обох країн на багато століть); зміцнила княжу владу, котру тепер посилював авторитет Святого Письма та Церкви; через церковну організацію, систему освіти, науки, мистецтво сприяла втягненню Русі в орбіту потужної візантійської цивілізації, що стало визначальним для культурного розвитку величезної частини Східної Європи. Ця подія також допомогла Візантії побороти внутрішню кризу (руські війська допомогли Василю II остаточно розбити Варду Фоку 989 р.). Водночас християнство зазнало на Русі чималої трансформації на рівні народу, на думку багатьох учених, перетворившись на компонент так званого двовір’я, релігійного синкретизму з традиційними віруваннями. Започатковане співіснування церковної ієрархії й світської влади при надзвичайно сильних позиціях останньої виявилося неоднозначним і довготривалим чинником для історії майбутніх України, Білорусі, Росії. Не слід забувати і про нищення або спотворення християнами культурного спадку дохристиянської Русі.

Подія прекрасно відома на всьому Центрально– і Східноєвропейському просторі. Вперше ювілей події було відсвятковано на державному і церковному рівні 1888 р., 1000-річчя святкувалося в СРСР на церковному рівні, а 1020-річчя – на церковному та державному рівнях у Росії, Україні, Білорусі. 28 липня (день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира) у Росії та Україні святкують відповідно День хрещення Русі та День хрещення України-Русі. Події присвячено велику кількість творів мистецтва XIX–XXI ст., ювілейних монет тощо.

Осіння ніч 1024 р., біля стін місто Листвен (нині городище на території села Малий Листвен Ріпкинського району Чернігівської області).

Ярослав Володимирович (Мудрий, 978–1054; син Володимира Святославича і полоцької князівни Рогнеди, князь ростовський, новгородський, великий князь київський (1016–1018, 1019–1054 рр., видатний політик – об’єднувач Русі, меценат, предок більшості наступних князів Давньої Русі та України) і ватажок найманої варязької дружини (ярл) Якун (сканд. Хакон). Останнього дослідники слідом за літописом називають Сліпим або Ліпим (Вродливим), залежно від способу прочитання фраз із різних списків літопису.

Суперником Ярослава був його брат по батькові Мстислав Володимирович Хоробрий (983–1036; князь Тьмутараканський в 1010–1036 рр., князь Чернігівський у 1024–1036 рр., чудовий полководець, приєднав до Тьмутараканського князівства частину земель ясів і касогів на Північному Кавказі, вбив у єдиноборстві касозького князя Редедю, загинув на полюванні 1036 р.).

Битва сталася під час затяжної усобиці між синами Володимира Святославича, коли Ярослав Мудрий, вже будучи київським та новгородським князем, долав опір своїх численних родичів, що претендували на київський стіл або намагалися відокремитися від Києва. Після загибелі Бориса, Гліба, Святослава та Святополка Окаянного головним суперником Ярослава став ще один його брат – енергійний і здібний Мстислав, князь Чернігівський і Тьмутараканський. Битва на заході Чернігівщини відбулася на початку походу Ярослава проти брата. Сили сторін невідомі, але мобілізаційні спроможності князів дозволяли їм виставити від кількасот до кількох тисяч дружинників кожен і помітно більшу кількість воїв. У битві брали участь як княжі дружини, так і ополчення. З боку Ярослава, схоже, серед дружинників головну роль відігравали шведські вікінги, новгородці, з боку Мстислава – руси-сіверяни, хазари та касозькі воїни з Північного Кавказу (частину земель хазар та касогів Мстислав приєднав до Тьмутаракані). Ополчення (вої) Ярослава було здебільшого з Київщини, Мстислава – із земель сіверян (Чернігівське князівство).

Восени 1024 р. (місяць невідомий) Ярослав напав на землі брата, дочекавшись підходу загону Хакона і, можливо, обложивши Листвен. Мстислав підійшов до міста і почав готуватися до битви, причому, якщо вірити літопису, він свідомо пішов на нічний бій (що для Русі та її сусідів нетипово). Під час сильної грози військо чернігівського князя атакувало і, вимотавши варягів у центрі в ході довгого бою, розбило фланговим ударом дружинників Мстислава (можливо, кінних). Ярослав Мудрий та ярл Хакон ледь урятувалися втечею до Новгорода.