Едмунд Гусерль - Ідеї чистої феноменології і феноменологічної філософії. Книга перша. Загальний вступ до чистої феноменології

Див. докладні аналізи в «Логічних дослідженнях», ІІ, 3 дослідження, зокрема, в дещо покращеному викладі, в новому виданні (1913).

Щодо характерного поняття скептицизму див.: «Пролегомени до чистої логіки», «Логічні дослідження» І, § 32.

Див.: «Логічні дослідження», І, зокрема розділи 4 і 5.

Див.: «Логічні дослідження» ІІ, 6 дослідження, § 45 і наступні, а також вище у § 3.

Міркування, які наявні, наприклад, у щойно опублікованому підручнику з психології Ельзенганса, с. 289 і наступні, на мою думку, є психологічними фікціями без щонайменшого фундаменту у феноменах.

Навіть доброзичлива полеміка щодо «Логічних досліджень» і моєї статті в «Логосі», на жаль, великою мірою відбувається на цьому рівні (Гусерль має на увазі статтю «Філософія як строга наука», яка вийшла друком 1911 року в часописі «Логос». – Примітка перекладача ).

Див. до цього феноменологічні аналізи у подальших розділах цієї праці.

Форономія – застаріла назва для розділу фізики, у якому вивчається рух. У сучасній науковій мові замість нього вживається термін «кінематика».

Словом «притямний» пропоную перекладати німецький прикметник «wach», від якого походять іменники «Wachheit», «Wachsein», що їх я пропоную перекладати іменником «притямність». По-перше, поширений в українській мові іменник «неспання», що має те саме значення, надає цьому стану похідний від стану спання сенс, а для феноменологічної концепції свідомості дуже важлива акцентуація первинності саме стану притямності. По-друге, від іменника «неспання» неможливо утворити прикметник. Це рішення мені підказала редакторка мого перекладу твору Альфреда Шюца та Томаса Лукмана «Структури життєсвіту» Світлана Іващенко. На жаль, це відбулося вже після того, як перше видання цієї книжки вийшло друком (Див.: Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту; [пер. з нім. і післямова В. Кебуладзе]. – К.: Український центр духовної культури, 2004. – 558 с.). У другому покращеному виданні цього перекладу в серії «Бібліотека класичної світової наукової думки» вжито слова «притямний» і «притямність» (Див.: Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту; [пер. з нім. і післямова В. Кебуладзе]. – Харків: Фоліо, 2018. – 540 с. – (Б-ка класичної світової наукової думки)).

Це множина від латинського іменника «animal» («жива істота»). Але Гусерль пише цей іменник з великої літери, в такий спосіб доместифікуючи його, адже в німецькій, на відміну від латини, іменники пишуться з великої літери. Тому я вирішив не зберігати написання латинкою і не перекладати це слово з латини, а доместифікувати його, написавши кирилицею. Відповідно до такої стратегії перекладу прикметник «animalisch» доместифіковано як «анімальний».

Див. вище: § 15, с. 40–41.

Див. вище: § 35, зокрема с. 75–76.

Тут, як і взагалі в цьому творі, ми вживаємо слово «принципово» в строгому сенсі у зв’язку з найбільшою і тому найрадикальнішою сутнісною загальністю, тобто сутнісною необхідністю.

Mutatis mutandis (лат.) – з відповідними змінами.

У моїх Ґетинґенських лекціях (а саме, починаючи від літнього семестру 1904) я замінив покращеним неповний розгляд зав’язків цих простих і фундованих споглядань, який я (перебуваючи ще під надто великим впливом панівних у психології поглядів) здійснив у «Логічних дослідженнях», і докладно сповістив про свої подальші дослідження – які, до речі, за цей час вплинули на термінологію і зміст спеціальної літератури. Я сподіваюся, що у наступних томах «Щорічника» зможу оприлюднити ці та інші дослідження, на які вже давно спираюся в лекціях.