В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

У межах найбільшої за масивом тематики правосуддя спеціальності «судоустрій; прокуратура та адвокатура» (12.00.10) проводяться дослідження правової природи судової влади, проблем розвитку законодавства щодо завдань і структури судової системи, правового статусу суддів і органів, що складають інфраструктуру судової влади, а також адвокатури та інших правозахисних об'єднань. За напрямками досліджень цієї спеціальності розглядаються проблеми наукових досліджень у сферах організації та функціонування судової влади, прокуратури й інших правоохоронних органів і право- захисних об'єднань; природа, ознаки, функції судової влади в Україні; місце судів у державному механізмі, їх взаємозв'язок з іншими гілками й органами державної влади; конституційні засади судоустрою та судочинства. Серед проблематики: система та структура судів загальної юрисдикції, компетенція судів; правовий статус місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України; шляхи вдосконалення судової системи України в межах судово-правової реформи, забезпечення доступності правосуддя; розвиток спеціалізації судів. Досліджуються й засоби удосконалення статусу суддів, добору кадрів на суддівські посади, зміцнення гарантій незалежності суддів і посилення їх відповідальності за додержання прав учасників судового розгляду й інтересів держави та суспільства; організація підготовки професійних суддів; шляхи підвищення рівня професійної етики суддів, адвокатів і співробітників правоохоронних органів. Проводяться й дослідження таких аспектів, як правовий статус органів, що становлять інфраструктуру судової влади; порівняльний аналіз законодавства про судоустрій, прокуратуру й інші правоохоронні органи та правозахисні інституції України й інших держав. Розглядаються проблеми розвитку цих інститутів у світлі євро- інтеграційних прагнень України.

У межах спеціальності міжнародне право (12.00.11) досліджуються судові рішення як джерела міжнародного права, розглядається проблематика юрисдикції в міжнародному праві, зокрема законодавча, виконавча та судова юрисдикція. Досліджується міжнародне право стосовно прав людини, міжнародні суди і трибунали, міжнародне процесуальне право.

У межах спеціальності «філософія права» (12.00.12), про дослідження проблематики правосуддя в межах якої йтиметься детальніше, окремим напрямком досліджується філософія правосуддя, а також філософія реалізації та застосування права.

У межах спеціальності «правові проблеми політичних інститутів і процесів» (12.00.13) досліджуються політико-правові аспекти суду як політико-правової інституції.

У межах спеціальності «юридична психологія» (19.00.06), з-поміж іншого, проводиться аналіз проблем удосконалення нормативно- управлінської, організаційної, навчально- виховної практики професіографії в юридичній, зокрема судовій, діяльності; розроблення методик професійно-психологічної підготовки відповідних фахових напрямків, попередження й усунення професійної деформації юристів.

Відзначимо, що термін «правосуддя» зрідка зустрічається у темах дисертаційних досліджень (зокрема, в 7 дисертаціях 2003-2009 років, поданих на здобуття наукового ступеня кандидата наук за різними спеціальностями юридичної науки); між тим, у 2002-2009 роках затверджено більше ніж 15 тем, які містять різновиди терміна «правосуддя». Щоправда, й відсутність цього терміна не є свідченням відсутності досліджень явища, позначеного як правосуддя, його проблематики.

Загалом дослідження проблематики правосуддя в межах певної спеціальності зумовлено її предметом, що закономірно обмежує досліджуваний аспект явища.

Розглядаючи та підсумовуючи огляд дисертаційних досліджень у межах спеціальності «філософія права» (12.00.12), відзначимо таке. Правосуддя як об’єкт не досліджувалося взагалі, а як предмет - фрагментарно в окремих дослідженнях. Відтак і судова проблематика досліджувалася фрагментарно. Проблематику філософських засад, філософії судочинства чи правосуддя поки що не виокремлено й не досліджено як окремий об’єкт чи предмет філософсько-правового осмислення в українській філософсько-правовій думці, недостатньо висвітлено різні аспекти цієї проблеми. Слід, щоправда, відзначити, що низка авторів розпочала філософсько-правове дослідження правосуддя на рівні докторської дисертації, розглядаючи таку проблематику, як феноменологія правосуддя, герменевтика правосуддя тощо. Проте наразі не сформовано самостійного філософсько-правового дискурсу проблематики правосуддя, незважаючи на потребу формування концепції філософії правосуддя, актуальної для відображення та вдосконалення української правової реальності.