В'ячеслав Бігун - Філософія правосуддя - ідея та здійснення - монографія

Так, у межах спеціальності «теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» (12.00.01) правосуддя досліджується в контексті загальнотеоретичних та історичних засад правосуддя. Зокрема, в межах теорії держави і права досліджуються загальнотеоретичні засади судової влади, принципи права (пов'язані також із здійсненням правосуддя), тлумачення в правозастосуванні, конституційному правосудді (юстиції), захисті прав людини, суддівському розсуді тощо.

Історико-правові дослідження відтворюють генезу, устрій, процес розвитку і функціонування судочинства, судових систем, процесу на українських землях. Вони виявляють, що традиційним є існування, поряд із державними судами, судів недержавних (наприклад, церковних), інших інституцій, яким доручалося здійснення функцій правосуддя. Для прикладу: доведено історичні факти здійснення судової влади на рівні територіальної громади (наприклад, війтівсько-лавничий суд Львова як носій судової влади територіальної громади). Виявляється й істотність впливу політичних та ідеологічних чинників на здійснення правосуддя (створення надзвичайних судів як знаряддя політичного переслідування; ідеологічний критерій в доборі суддів, формування суддівського «внутрішнього переконання»; обмеження за етнічним критерієм складу суду присяжних, суддівського корпусу тощо). Загалом, історико-правові дослідження виявляють еволюцію явища, позначуваного як «суд», у такій його формі, як судочинство, наповнюючи різним змістом поняття «правосуддя». Цей процес нерозривно пов'язаний і безпосередньо зумовлений формуванням та поступом філософсько-правової думки про правосуддя, яка тривалий час розвивалася в межах таких напрямків, як «історія філософії права», політико-правова думка тощо.

У межах спеціальності «конституційне право» (12.00.02) досліджується конституційно- правове регулювання судової системи, зокрема система судів загальної юрисдикції, конституційні гарантії діяльності суддів, конституційні засади судочинства; процедури розгляду справ органом конституційного правосуддя. У межах спеціальності «цивільне право та цивільний процес» (12.00.03) досліджується підвідомчість цивільних справ і її види. У межах спеціальності «господарське право; господарсько-процесуальне право» (12.00.04) останнє досліджується як право, що регулює здійснення правосуддя в господарських відносинах. У межах цієї ж спеціальності досліджується й розгляд справ третейськими судами. У межах спеціальності «адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» (12.00.07) у галузі адміністративного права і процесу досліджується адміністративне судочинство в усій його проблематиці. У межах спеціальності «кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» (12.00.08) досліджується ціла низка проблем, пов'язаних із здійсненням правосуддя. Зокрема йдеться про дослідження вчення про покарання та судимість; значення судової практики в зв'язку із вченням про кримінальну відповідальність за окремі види та групи злочинів.

У межах спеціальності «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» (12.00.09), яка об'єднує юридичні науки, які вивчають кримінально-процесуальні відносини та кримінально-процесуальну діяльність і їх зміст, досліджується, з-поміж іншого, оцінювання та використання доказів; прийоми, методи та засоби судового розгляду і запобігання злочинам; використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві. В частині дослідження предмету і методу науки кримінального процесу досліджується співвідношення та взаємозв'язок кримінального процесу та правосуддя. За окремим напрямком досліджуються стадії кримінального процесу, зокрема попередній розгляд справи суддею, судовий розгляд, судові акти в кримінальному процесі. В аспекті міжнародних стандартів у кримінальному процесі досліджується гармонізація кримінально-процесуального права з міжнародними договорами у сфері кримінального судочинства; проблеми захисту прав людини в кримінальному судочинстві; альтернативні механізми вирішення кримінально-правових конфліктів тощо. У галузі криміналістики досліджується, з- поміж іншого, використання сучасних інформаційних технологій у слідчій і судовій діяльності, науково-технічне оснащення органів досудового слідства та судів; форми, методи та засоби фіксації доказової інформації. У галузі судової експертизи проводяться дослідження концептуальних основ судової експертизи. У галузі оперативно-розшукової діяльності досліджується тематика дотримання конфіденційності при отриманні негласної інформації, проблеми її реалізації в кримінальному судочинстві; реалізація негласно отриманої інформації в кримінальному судочинстві; форми, принципи і підстави взаємодії слідчого, прокуратури і суду з оперативними підрозділами; режим таємності та конспірації при взаємодії з судом і прокурором.