23 Як наслідок — мода серед інтелігенції та буржуазії на старожитності, на зроблене вручну, міцне, особливе, довговічне, на «ремісницькі» магазини, на товари, виготовлені в країнах занадто бідних, щоб дозволити собі машинну продукцію.
24 Розваги за безцінь і на кожному кроці калічать здатність людини отримувати задоволення самостійно. Механічний приймач перетворює і людину на механічного приймача. Ми не любимо інкубаторних курчат, але самі перетворюємося на інкубаторних людей.
25 У місті, де людей надто багато, проституція стає неминучою. Будь-яке переживання насолоди проституюється або стає придатним для проституювання. Грошовиті робітники, вивільнені суспільним проґресом з пролетарської маси, зовсім втрачають упевненість у власній здатності розважатись і власних смаках. Ціна, яку вони платять за те, що мають гроші на витрати, — капітуляція давньої свободи робітничого класу в питаннях культури перед технічно спритними творцями думок, найнятими комерцією. Відтепер експлуатується не їхня праця, а їхні душі.
26 Метою комерції завжди було торгувати будь-якою можливою насолодою і продати її стільком людям, скільком можливо. Виробник і торговець нейтральні, вони не утверджують ніякої моралі, а просто задовольняють бажання народу. Але те, що нам постійно пропонує комерція, — не насолода, а її репродукція. Не спів жайвора над сіножаттю, а жайвір у програвачеві; не Ренуар, а «репродукція»; не вистава в театрі, а «телевізійна версія»; не справжній суп, а концентрат «для швидкого приготування»; не Бермуди, а документальний фільм про них.
27 Тільки технічні проблеми, а не відсутність потенційного споживацького попиту, перешкоджають нам мати бляшанки заходу сонця в тропіках, тюбики теплого тихоокеанського вітерця і пакетики з сумішшю-напівфабрикатом сексуальної насолоди. Ми можемо відтворити майже все, що можна чути і бачити, хтось уже винайшов програвач запахів, і тільки «чуття» Олдоса Хакслі все ще здається геть недосяжним.
28 Причини, чому якомога доступнішим слід зробити вторинне, або імітоване, переживання, — очевидні. Життя ніколи не здавалося таким коротким, але щедрим, а смерть — такою абсолютною. І якщо через суспільні та економічні обставини багато безпосередніх насолод для більшості недосяжні, то природньо і зрозуміло, що вона прийматиме такий замінник за справжню річ, нібито їй доступну.
29 Ця монетизація насолоди — засіб-замінник для того, щоб подолати історичний період, в якому переважна більшість не матиме безпосереднього доступу до тих речей, яких прагне. В міру того, як дедалі більше людей усвідомлюють, що саме означає жити повнокровним життям, а також те, що в їхніх суспільствах це неможливо, торгівля репродукціями та імітованими джерелами насолоди — замінниками справжніх джерел насолоди — стає дедалі важливішою.
30 Мова йшла про споживчі товари і послуги, але фактично це плацебо, які суспільство має все ширше пропонувати своїм членам, коли вони дізнаються, що їхні справжні бажання викликані переважно тими недоліками суспільної, політичної, міжнародної чи загальнолюдської ситуації, які можна виправити. У цій сфері всі, хто контролює виробників плацебо, — правителі — належать до тієї ж категорії діячів, хоч би якими вони здавались політично далекими одне від одного.
31 Нині в у цій ситуації виник новий жахливий — бо він страшенно все погіршує — чинник. Це — кібернетика, передова технологія керувати машинами за допомогою інших машин.
32 Людина ось-ось позбудеться великого полюса — звички працювати. Кошмар капіталістичного суспільства — незайнятість, кошмаром кібернетичного суспільства буде зайнятість.
33 Подаються абсурдні пропозиції: що, мовляв, незайняті маси треба присилувати брати участь у примусових змаганнях; що ми повинні будемо взятись за величезні завдання — такі, як риття каналів чи пересування гір, — примітивними ручними засобами; що переважну більшість треба стерилізувати. Дані пропозиції сміховинні, але потенційні величина і сила розчарування в кібернетичному суспільстві жахають.
34 Існує напевно тільки одне прийнятне вирішення. Енергію, яку вбирала в себе стара рутина праці, повинні увібрати в себе нова «рутина» освіти — як вивчення, так і навчання — і задоволення. Праця задля грошей, задля того, щоб могти тратити і насолоджуватися, повинна стати працею задля знань і можливості отримувати від них задоволення.
Читать дальше