Джон Фаулз - Арістос

Здесь есть возможность читать онлайн «Джон Фаулз - Арістос» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Философия, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Арістос: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Арістос»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Джон Фаулз – один з найяскравіших представників англійської інтелектуальної прози, відомий читачеві романами «Колекціонер», «Маг», «Жінка французького лейтенанта», «Вежа з чорного дерева», «Деніел Мартін», «Мантиса», «Примха».
Книга «Арістос» – єдина в його доробку суто філософська праця.

Арістос — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Арістос», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

28 Але найбільш звичне укриття від немо — шлюб, родина, дім. Діти, наше продовження по крові, — то справжнє страхування життя. Проте у цій ситуації немо здатне ввести в оману. Воно може примусити індивіда грати вдома ту роль, яку він — чи вона — не може грати на людях, а тільки в світі мрій. Потенційний диктатор стає домашнім диктатором: його запам’ятають у цьому помешканні. Воно може примусити батьків бути тиранами, а чоловіка чи жінку — невірними. Немає більш звичної втечі від немо, ніж в заборонену постіль.

29 У своєму загалі чоловіки й жінки живуть у ядушливому смоґу переконань, нав’язаних їм суспільством. Вони втрачають всю незалежність суджень і всю свободу дій. Вони дедалі більше бачать себе частинами машини, які обмежені спеціальними функціями, і не мають ні потреби, ні права в економічній структурі суспільства виконувати будь-яку іншу роль, крім своєї. Громадянські почуття атрофовані. Запобігати злочинам — справа поліції, а не ваша чи моя; керувати містом — справа члена міської ради, а не ваша чи моя; боротися за свої права — справа знедоленого, а не ваша чи моя. Отже, в містах живе дедалі більше людей, проте дедалі менше громадян. Те, що починалося в передмістях, сягає самого серця міста.

Політичне немо

30 Атрофія громадянських почуттів — один з найбільш вражаючих суспільних феноменів нашого віку. Людина — істота політична, і дана атрофія викликана тим фактом, що якого успіху ми не досягали б на інших ділянках боротьби з немо, в політичній машині майже всі ми — тільки безпомічні шестерні.

31 Ми зовсім не маємо політичної влади. Це не новий стан справ, а квазіекзистенціалістське усвідомлення того, що такий стан існує.

32 У світі, яким він є, демократія — право кожної здорової дорослої людини вільно голосувати за вільно обраного кандидата від вільно заснованої партії, яка вільно проводить свою політику, — найкраща система. Вона найкраща не тому, що з необхідністю встановлює найкращий режим, а тому, що дає найбільшу свободу вибору істотам, для яких свобода вибору є найнагальнішою потребою. Ніякі виборці, якби їм дозволили вибирати, не виберуть одностайно один і той же генеральний політичний курс. Ця ключова політична реальність, заснована на факті, що ніде в світі немає економічної рівності, означає: режим, котрий стверджує, що правильний вибір генерального політичного курсу настільки ясний, що виборцям не потрібна і не повинна надаватися можливість голосувати за інший курс, небезпечний в плані національному та міжнародному; це справедливо навіть тоді, коли режим явно правий у своєму виборі політики. У плані національному він небезпечний головним чином тому, що небезпечний також у плані міжнародному.

33 Республіка Платона могла нав’язувати своїм громадянам людяність і шляхетність, але якраз це нав’язування того, що піддається вільному вираженню, тому, хто здатен його вільно виразити, одразу викликає напруження, а воно зводить нанівець теоретичну доброчесність нав’язаних заходів. Я можу розклеїти штучні квіти на дереві, яке не цвістиме, але й можу створити умови, в яких воно могло б зацвісти природно. Можливо, реальних квітів доведеться чекати довше, але справжні тільки вони.

34 Демократія старається, щоб право голосу отримали якомога більше людей: у цьому її рятівна сила; але чим ширше виборче право, чим більше зростає населення, тим в’їдливішою стає іронія.

35 Діє кілька дюжин, тоді як мільйони — недієздатні.

36 Те, що кожен має право голосу, є загальною Гарантією певного роду свободи, але саме по собі це нічого не значить. Мій голос ні на що не впливає, нічого не вирішує. Голосую я чи ні — несуттєво.

37 Я голосую тому, що не голосувати — значить відмовитись від права участі у виборах, а не тому, що голосування якось послаблює моє відчуття того, що я пішак, і пішак дедалі менший у міру того, як зростає континґент виборців.

38 В кабіні для голосування освічений чоловік п’ятдесяти років рівний дівчині-продавцю, яка п’ятнадцятирічною закінчила школу і знає про реальні проблеми, за які голосує, не більше від папуги. Щоб задовольнити демократію, в кабіні для голосування вони повинні бути рівними; освічений п’ятдесятирічний чоловік, напевно, скаже це першим. Проте дана ситуація жорстока, іронічна і абсурдна. І хоч розумний чоловік — зовсім не те, що невіглас, кабіна для голосування стверджує протилежне.

39 Звичайний наслідок цієї необхідної, але непростимої нерівності; я не маю реального впливу на керівництво суспільством і країною, в якій живу; я робитиму для них те, що вони з допомогою закону примусять мене робити, але решта моїх сил і засобів буде підпорядкована приватним цілям. Це відчуття повної неучасті, стану пішака в руках шахістів, правителів і міністрів, здається паралеллю до космічної ситуації, і наше бачення її похмуро забарвлене баченням нашої фактично неіснуючої ролі в управлінні власною країною.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Арістос»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Арістос» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Арістос»

Обсуждение, отзывы о книге «Арістос» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x