Петро Ящук - Захід сонця вручну

Проблема з'їзду: різниця між атомом і молекулою, і величина атомної ваги. Перемогла доказова думка: частина (молекула) – кількість тіла, що вступає в реакцію, а атом – найменша кількість частинки. Атомномолекулярне вчення отримало перемогу, яка уможливила прийняття нової атомної ваги, – повалилася Вавилонська башта наукового розбрату у хімії. Розв'язалися руки науковому потенціалу учених-хіміків. Піонери в науці були піонерами і в житті. Ось Дмитро Менделєєв першим з російських вчених піднявся на повітряній кулі на трикілометрову висоту над землею. І коли клапан кулі закрився намертво, і саму кулю, наповнену теплим повітрям, понесло вверх, то Дмитро Іванович поліз без страховки по стропах з ковша до кулі, відкрив клапан, хоч обморозив пальці рук. Повітряна куля з вченим благополучно приземлилася.

Вчений Менделєєв відкрив періодичний закон хімічних елементів, записавши Боже явлення того закону в сні. В 1869 році занесено було в періодичну таблицю хімічних елементів Менделєєва 63 хімічних елементи з порожніми клітинами для інших елементів.

Той же Дмитро Менделєєв перший в Росії з дозволу цариці взяв церковне шлюбне розлучення зі своєю на десять років старшою від нього дружиною. Два сини від того шлюбу стали офіцерами. А наступний шлюб сорокадев'ятирічного Менделєєва з сімнадцятирічною пасією народив дочку Таню на шахматовські сльози її чоловіка, поета червоноантихристської орди Олександра Блока. На другий день по офіційному шлюбному розлученні Менделєєва перед царицею упало на коліна тринадцять генералів з проханням високого дозволу на розрив шлюбу. Але цариця, не була позбавлена мудрості, дозволу на розрив шлюбу генералам не дала: «Генералів у нас – багато, а Менделєєв – один». Отак Дмитро Менделєєв започаткував вакханалію зневаги шлюбу. Теперішня російська і українська статистики плачуть і ридають через це менделеєвське першопрохідництво: вісім з десяти шюбів летять в тартарари. І мудрість мудрих посміяна…. перед невідступним чорним фіналом. А сам Менделєєв про себе, як про хіміка-вченого говорив: «Ну який я – хімік, я – економіст!» Незвідані дороги Божі… і дороги людські.

Вчений хімік Олександр Бородін, залишивши свій фах дипломованого медика, і уже в час Першого з'їзду хіміків інтенсивно займався валер'янальдегідом, заатакувавши його натрієм та іншими речовинами, звільнюючи воду з виходом на нові сполуки. Далі Бородін перевів русло своїх досліджень на інший альдегід – енантол. А з оцтового альдегіду він шляхом альдольної конденсації під високим тиском відкрив альдегідоспирти. Та чи не найважливіше відкриття Бородіна – це отримання фтористого бензолу, попередника штучних смол і пласмас, які запластмасили сьогоднішню техніку і побут. Крім наукових розробок, Бородіну довелося боротися з шахрайством від науки.

На Другому Світовому з'їзді учених-хіміків у Швейцарії організатор Першого з'їзду хіміків німецький Фрідріх Кекуле напався на теорію структурних формул хімічних сполук Бутлерова, яку пізніше намагався присвоїти собі. Подібно він намагався присвоїти собі і результати досліджень Бородіна з валер'янальдегідом і альдольну конденсацію Бородіна. Та за спиною Бородіна, як і Бутлерова, стояла наукова Росія, яка дала можливість своїм вченим відстояти пріоритетне право на власні відкриття. Не так сталося з відриттям у фізиці Х-променів українським вченим Іваном Полюєм, винахід якого присвоїв німецькотериторіальний Рентген. На намагання українця Полюя відстояти своє відкриття знаменитий Альберт Айнштейн, якому стартову наукову працю дозволили «зксерити» з праці, написаної не ним, відповів Полюєві: «…ніхто не підтримає тебе, а за Рентгеном – уся Європа». Той же Альберт Айнштейн прийняв сторону шварцбардівського судилища в Парижі над Україною. Айнштейнівська віра закінчується на Ісусі Христі, а честь їхня рефлекторно обривається на імені – Україна, а життя їхнє закінчується, як не в реальній психлікарні із сечею в чоботі для втолення спраги, то у віртуальній психушці передапокаліптичного світу. Хоч Леонардом да Вінчі нашого часу стався геній від Божої милості серб Ніколо Тесла, який відкрив безпровідникове поширення електричного струму. Але темрява людського розуму використала із цього відкриття тільки «промінь смерті», як надпотужну зброю знищення, а інший бік відкриття – «безпаливну енергію», впровадження якої в життя нафту і газ залишило б тільки як хімічну сировину для виробництва і викинуло б усю політичну кухню світу з її політичними садистами-кухарями на смітник часу, засекретили, та ще й як засекретили. Сьогодні вчених, які намагаються поширити відкриття «безпаливної енергії» у реальне життя людства, слуги сатани не поодиноко знищують.