Сергій Зінченко - Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора

Здесь есть возможность читать онлайн «Сергій Зінченко - Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Киев, Год выпуска: 2017, Жанр: foreign_contemporary, foreign_language, Юмористическая проза, foreign_language, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Хутір, до кінця зареформований своїми та заїжджими «реформаторами», доживає останні дні. Та в цей час сюди переїжджає молода сім’я. Незважаючи на шалений опір місцевої «еліти», завдяки вливанню свіжої крові на хуторі починає розквітати нове життя. Показаний один із можливих шляхів економічного, соціального та політичного розвитку окремого хутора у контексті світової історії. Твір рекомендований для вживання всім тим, хто прагне руху вперед, кому не подобається сірий колір у мистецтві та житті, мають розвинене почуття гумору та інші позитивні якості. І навпаки, МОЗ забороняє вживати даний продукт людям жовчним, язвам, занудам, тупим, сердитим та з іншими подібними діагнозами. При читанні можливі ускладнення захворювання.

Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Знову погляд Хоми Опанасовича впав на циркуляр, що сиротиною білів на вичовганому ліктями кількох поколінь начальства столі. І знову його світле чоло посмутніло. Гадина з Люською! Сама в опозиції сидить, брехні розносить, а ти сиди тут, мучся. Та роботу робить треба. Хома Опанасович підвівся з-за столу, потягнувся так, що аж кістки затріщали, постукав у фанерну перегородку, що відділяла кабінет голови від секретарші:

– Вікторіє Павлівно!

– Слухаю, Хомо Опанасовичу!

Насилу навчилася, із задоволенням подумав голова, а то «куме, куме!». Раз зауважив, другий на вид поставив. На роботі я тобі Хома Опанасович. Аж як доганою пригрозив, зрозуміла.

– Вікторіє Павлівно! А найдіть мені, будь-ласка, кур'єра! Де вона пропадає?

– Бачу, на вулиці агітацію з жінками проводить.

– Яка агітація, вибори вже давно закінчились!

– То нові ось – ось будуть. У нас же як не вибори, то голосування або переголосування.

– Ви політику тут не розводьте, а крикніть, хай біжить сюди. Діло є дуже серйозне.

За перегородкою почувся стукіт у шибку та пронизливий крик секретарші:

– Кумо! Кумо! Біжіть бігом! Голова гукає!

Першим своїм циркуляром, якого видав Хома Опанасович зразу після приходу на цю посаду був наказ про скорочення посади технічки. Вирядивши заплакану технічку, другим своїм наказом заснував посаду кур'єра. Мотивував: технічка не звучить, а кур'єр – це уже інтересне. Хотів зразу записати дипкур'єром, що – що, а призначена на цю посаду людина добре володіла сільською політикою: знала, хто куди пішов, що де пропало чи появилось, хто з ким полаявся, яка причина, які слова скільки раз вживалися і з яким наголосом. Та рішив поки що не спішити, хай хуторяни заспокояться трохи.

У відчинені двері увірвалась цибата кур'єрша, в миру дружина Хоми Опанасовича.

– Шо случилось? Війна чи чепе якесь?

– Сідай, радитись будемо, – лаконічно відповів голова, одною рукою вказуючи на свіжопофарбований табурет, а іншою підсовуючи районну бомагу.

– Читай, з району прийшло!

– Створити партію парламентського типу! – з пафосом продекламувала кур'єрша Нюрка. – Слухай, а якщо це парламентська, то, може, і ти у парламент попадеш? Чи хоча б у область? Га? – засовалась на стільці Нюрка.

– Ти скрізь вигоду шукаєш! – грюкнув кулаком по столу голова. – Вже Люську твою послухав раз, тепер клопоту не оберешся. Знову брехні пускає, опозицію чинить.

– Ну ти ж знаєш Люську. В крові у неї таке. Їй їсти не дай, а тільки у якусь заваруху влізти. І не зо зла вона. Натура у неї така. А вона ж тебе як рідного любить, – пустила сльозу Нюрка.

– Любить, я бачу! На другий день, як сів я тут, прийшла, ні світ, ні зоря. З порога, ні драстє тобі, нічого. Зроби мені персональну пенсію, і все. Як я їй зроблю, як їй ще робить та робить. А вона одно: зроби і все. Я агітувала за тебе, а ти одробляй тепер. А тепер у опозицію пішла.

– Далась тобі ця опозиція! Ну побалакала з бабою Параскою трохи. А ти: опозиція, опозиція. І обше хоч і далека вона мені, а рідня, – пустила другу сльозину кур'єрша.

– Ладно, забули. Давай до діла, – звичний до жінчиних сліз Хома Опанасович присунув циркуляра до себе. – Партію робити треба. Вісімдесят душ вписать і ще й збори провести. Підеш по хутору, під розписку каждого післязавтра на збори. Та оділись шоб прилічніше. З району будуть. Шоб не стидно було. Дій давай.

* * *

Ранок на хуторі почався як і вчора, і позавчора, і тиждень назад, і місяць назад. Хазяйни виганяли корів у очередь, хазяйки, хто з бідоном, хто з бутлями чи відром виносили молоко на точку. Ждали молоковоз з города, який щоранку забирав молоко.

Гальчин Василь, перележавши у сіні, поки молодиця понесе молоко, виліз із схованки та метнувсь до хати.

– Замкнула, зараза! – вилаявся Василь та повернув до літньої кухні, на якій теж стримів замок. Так як за злом з проникненням він міг отримати рогача чи макогона, Василь, напружуючи залишки пам'яті, почав кумекати.

– Тиждень тому Галька підсипала квочку! – блиснула ідея, а ноги самі повернули до курятника.

– Квоч! Квоч! Квоч! – відволікав увагу Василь, одною рукою вигрібаючи з-під квочки яйця, а другою тримаючи птаху. Розтикавши яйця по кишенях ношеного піджачка, Василь через огороди побіг до самогонщиці Дуньки, де оптом обміняв товар на пляшку самогонки, частину якої випив зразу, а із рештою поліз на сіно додивлятись сни.

Дунька, не відкладаючи справи у довгий ящик, провела оборот товару, продавши яйця дачниці Марині – дебелій сорокарічній городянці. Марина запалила газ та розбила на сковороду пару яєць. Побачивши бракований товар, дачниця не стала звертатись у інспекцію по захисту прав споживачів, а схопила остальні яйця і з криком:

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора»

Обсуждение, отзывы о книге «Чи стане баба дівкою, або Перевтілення Безрідного хутора» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x